ЗОРЯ НАД ВЕРТЕПОМ. Сценарій.

четвер, 2 грудня 2010 р.


Вистава для дітей.

Різдвяний вертеп. Сценарій. Зоря над вертепом.

Дійові особи (10):

  1. Пастушки.
  2. Йосиф.
  3. Марія.
  4. Ірод.
  5. Янгол.
  6. Селянин.
  7. Полтавчанка.
  8. Дударик.
  9. Гуцул.

Дія відбувається взимку. Біля вогнища сидять три пастушки - і розмовляють між собою. Ліворуч видно стайню.

1-й пастушок:
Ось вечір незабаром,
І дужчає мороз...
Час їсти вже худобі.

2-й пастушок:
Й зігрітись їй;..
Атож...

1-й пастушок:
То я піду із Гнатом
По сіно до стіжка,
А ти пильнуй тут ватру,
Бо холод допіка.

Виходять.

2-й пастушок:
Гей, братове! Все пропало!
Гляньте! Небо запалало!

1-й пастушок (повернувся):
Боже! Змилуйся над нами!
Все! Пропали з головами

3-й пастушок:
Не карай нас, Боже милий!
Що в житті ми нагрішили!

1-й пастушок:
До землі ми припадаєм,
Про пощаду ми благаєм!

Янгол (входить):
Благословенна будь ота хвилина:
Уважні будьте! Радісна новина!
Месія ваш сьогодні народився,
З Марії-Діви нині во тився.

Дивіться — он звізда його палає.
Він нас в яскині-яслах дожидає.
Віками ви терпіли злу неволю,
І ось Господь послав вам добру долю.

Ви віднайдете скоро ключ до щастя.
Радійте! Вам добром за зло воздається.
Отож, мерщій ідіть! Пора рушати
У Вифлеєм! Месію привітати!

Виходить.

1-й пастушок:
Боже! Дяку ми складаєм
За любов твою безкраю.

2-й пастушок:
Здається, там хтось ходить,
Дівча і дід старий.
І наче б щось шукають...
Грибів вже не знайдуть,
Та й хмизу тут немає..,
О, вже сюди ідуть.

Входять Марія та Йооиф.

Марія (до пастушка):
Скажи ти нам, юначе,
Де б тут знайти нічліг?
Ніде тут хат не видно,
Лише біліє сніг.

Йосиф:
А хоч були хатини,
То відмовляють нам...
І де тепер спочинем? —
Уже не знаю сам...

Марія:
Ми збилися з дороги,
Несила далі йти...

1-й пастушок:
Ага, я знаю, хто ви...
Нам Янгол сповістив...
Здалека, бачу, йдете
В зимовий пізній час.
Нічліг собі знайдете
Ось тут, в стаєнці... В нас.

Марія:
Нам в стайні краще буде
В теплі поміж ягнят,
Ніж там, де злії люди
У золоті палат.

Йосиф і Марія заходять у стаєнку.

1-й пастушок:
І ми, бач, знадобились
Для тих людей святих,
Хоч цим добро зробили,
Що прихистили їх.

Хочуть піти, але тут з'являється Ірод.

Ірод:
Стійте! іменем закону!
Бо тюрма усім до скону!
Хто такі? Чиї будете?
І куди під ніч ідете?

1-й пастушок:
Люди ми прості і скромні,
Й не бродяги ми бездомні.

2-й пастушок:
Що ж то ми вчинили злого?
Ми ж не кривдили нікого.

Ірод:
Де Месія? Мовте скоро!
Він для мене лютий ворог!

3-й пастушок:
Ми не знаєм, царю милий,
Чом до нього б ми спішили?

Ірод:
Лжеш, негідний! Ти, потворо!

Ірод:(До 1-го пастушка):
Де Месія той, мій ворог?

1-й пастушок:
Відповісти ми не вмієм,
Де той дивний цар Месія

Ірод:
Ви царю не підкорились,
Отже, смерті заслужили.
Появися, Смерте мила!
А чи є ще в тебе сила?!

Смерть (входить):
Є ще сила, о владико!
І вона, повір, велика.

Ірод:
Вої вірні, приступайте,
Присуд Ірода сповняйте!

Воїни (разом):
Ми готові, царю добрий,
Помсти, витязю хоробрий!

Вихоплюють мечі

Смерть (зупиняє воїнів рукою):
Досить, царю! Не старайся!
Сам на той світ вибирайся!

Ірод:
Сатано! Тебе гукаю!
Виручай же! Пропадаю!

Сатана (входить):
Тут я, царю, біля тебе!
Знаю, в чім твоя потреба.
Але пізно! Дай лиш руку!
В пекла тьму! На вічну муку!

Сатана виштовхує Ірода та його воїнів.

1-й пастушок:
Слава Господу на тому,
Що настав кінець лихому!

З'являється Янгол і відчиняє настіж стаєнку.

Янгол:
Христос родився нині
На сіні між бидлят.
У вбогій цій яскині!
Спішим поклін віддать.

1-й пастушок:
Хай кожен з нас, що може,
Йому у дар несе.
І це дитятко Боже
Віддячить нам за все.
Ось я даю овечку
Найкращую свою...

2-й пастушок:
А я — малу теличку...
3-й пастушок:
Горіхи я даю...

Селянин (входить):
Я сніп несу пшениці
Дитині Божій в дар.
Хай нива золотиться,
Хай славиться владар!

Кладе перед яслами сніп.

Полтавчанка (входить):
Сорочку-вишиванку
Несу я в дар йому.
Трудилась я від ранку
Скажу йому —чому...

Бо я люблю вставати
Із сонечком ураз
І шити-вишивати.
Роблю це повсякчас.

Входить дударик.

Дударик:
З Галичини я родом,
І край свій я люблю.
Він в'яже Захід з Сходом.
Зі Львова я іду,

Я в дудочку заграю,
У різьблену дуду...
Дитятко привітаю
Красненько до ладу.

Грає на сопілці.

Гуцул:
А я затрембітаю
І цим пошлю привіт!
Хай пісня ця лунає
На весь широкий світ.

Хай чують пісню люди
З усіх-усіх усюд...
Трембіта хай розбудить
Увесь хрещений люд.

Хай йдуть усі вітати
Це Божеє дитя,
Щоб щастя міг нам дати
І вільне майбуття...

На сцену виходять всі учасники вертепу, співають колядку «Бог предвічний»

В Віфлеємі тайна стала превелика,
Бо там народився Предвічний Владика.
Хвалу Богу даймо, весело співаймо.
Слава во вишніх Богу.

Марія Пречиста Царя породила,
Ввертепі на сіні, в яслах положила.
Там пастирі грають, Янголи співають:
Слава во вишніх Богу.

Всі небесні сили Христа прославляли
І пастирям в полі радість цю звіщали.
Тому всі утішно грають Спасу пісню:
Слава во вишніх Богу.




0 коментарі:

Дописати коментар

 Додати до закладок: