Вірші до свята святого Миколая – 1

неділя, 25 листопада 2012 р.


Вірші про святого Миколая

Лист до Святого Миколая

Десь за тиждень, перед святом,
Оля, Соня з Владком-братом,
взялися листа писати
й Миколаєві послати:
"Святий Отче Миколає!
Вечір Твій вже наступає.
Пишем, щоб влегчить роботу,
на що маємо охоту.
Соні черевиків треба,
Оля просить ляльки з неба,
Владко — шаблі золотої
і рушниці, та нової!
Ну й цукерків мусиш дати,
страшно любим ласувати!"
Діти лист цей заліпили,
за вікно його вложили.
Все зробили, так як треба, —
лист поїхав аж до неба.

Юрко Шкрумеляк

Я сьогодні сам молився

Я сьогодні сам молився
і ні разу не забувся,
аж Миколай з образочка
до мене всміхнувся.
Хоч і сильна завірюха
буде цієї ночі,
принесе щось Святий Отець
в серденька діточі.
Принесе з неба дарунки —
дорогі, чудові.
Принесе в серця дитячі
доброту янголів.

Юрко Шкрумеляк


Святий Миколай над селом

В темну нічку, десь на хмарах
Задзвеніла гра весела —
То летіли два янголи
Понад українські села.
„Ми ж всі два вже цеї ночі
Стільки світа проходили —
І які були дарунки,
Все роздали, розділили.
— Що ж тепер ми подаруєм?
Наші коші вже порожні.
А ті діти українські —
Красні, милі і побожні.
І сказав молодший янгол:
— Може в небо завернути
І дарунків ще набрати
Й цих дітей не поминути?
Зажурився Свят-Угодник,
Друг дітей, Святий Микола,
І зітхнув, на села глянув
І промовив так спроквола:
„Не забув я, слуги Божі,
Я про них найбільше думав,
Про українську дітвору,
Як з Святого вийшов Двору.
Та не забавки діточі,
Ані ласощі, ні лялі
Їм потрібні, щоб втишити
їхні смутки, їхні жалі.
Я зішлю їм цеї ночі
Ліпші скарби, кращі дари:
Милосердя й Божу ласку
Я несу їм із-за хмари.
Мир і спокій я приношу
В кожну їхню скромну хату,
А в серцях любов їм створю
І надію пребагату.
Хай від нині згода й єдність
Процвіта між ними стиха,
Ці чесноти їх підіймуть,
Оборонять їх від лиха.
В тих чеснотах хай зростають
Пишно, як той лан у жниві,
І хай будуть бодрі й сильні
І могутні, і щасливі".
Так промовив Свят-Микола
І янголи звеселіли,
І крильцями понад села,
Понад ниви зашуміли.
І, злітаючи на хмари,
Вірний край благословили,
І на знак благословіння
Два перця із крил зронили.

Юрко Шкрумеляк

Святий Миколай

Снігом, снігом та ледами
Ген здалека йде в наш край,
Йде з гостинцями, дарами
Преподобний Миколай.

А за ним наш Ангел рідний
Йде крилатий в постільцях,
Він везе дарунки пишні
На новеньких саночках.

Ждуть на ті небесні дари
Українські діточки:
Кожушок потрібний Насті,
Степанкові чобітки.

Павлик — шапочки не має,
Гнат — ні зшитків, ні книжок,
Андрійкові здався б конче
Хоч маленький сердачок.

Діти шепчуть: „Ой, як би то
Миколай нас не забув!
Ой, якби то й нашу хату
Він відвідав, не минув.

Щоб ми всі пішли до школи
Й не боялись морозця,
Щоб не бракло нам ніколи,
Що потрібно до життя".

І зітхає Анґолятко —
Й сумно так Святий сказав:
„Годі всіх обдарувати,
Хоч би все роздав, що мав.

Але будемо просити
Матір Божу в небесах,
Щоб зіслала все, що треба,
для дітей в сільських хатах".

Юрко Шкрумеляк

Святий Миколай

Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата:
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?

Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.

С. Майданська





0 коментарі:

Дописати коментар

 Додати до закладок: