вівторок, 27 грудня 2011 р.

Різдвяний вертеп. Сценарій

Різдвяний вертеп. Сценарій

Вертеп

(19 дійових осіб)

Дійові особи (19):  Звіздар, 4 Пастушків, 2 Анґели, 3 Царі, Ірод, 2 Воїни, Жид, Жидівка, Циган, Біда, Смерть, Чорт.

(Всі заходять до хати з колядою 'Небо і земля...')

Всі: 
Христос родився...
Отворіть двері, Отворіть двері
Ми йдемо без стриму
Ми вам розкажем, Ми вам розкажем
Веселу новину
Христос родився...


(На передньому плані Звіздар, за ним Пастушки)

Звiздар:  (стукає тричi палицею із звiздою):
Мир вкраїнській світлій хаті!
Просим ґаздо нас прийняти
Прославляти Христа-Бога...
Ох, важка була дорога.

Пастушок 1: 
Хай радість буде в вашій хаті!
На хвилю просим нас прийняти,
Пригода дивна нині стала:
У небі зірка засіяла.

Пастушок 2: 
Позолотила доли, гори,
Ліси, далекій простори,
І дивен голос розстелився,
Із неба Анґел нам з’явився.

(Входять Анґели) 

Анґел 1: 
Де з молока тече дорога,
Де безліч зір,
Де царство Бога,
Я звідти йду і вість веселу
Несу у Вашу я оселю.

Анґел 2: 
На світ цей грішний нині
Прислав Господь свого Сина.
Він народився у яскині,
Де бідні люди, де бидлина.

Анґел 1: 
Не лякайтесь, не смутітесь,
Сину Божому вклонітесь.
До вертепу поспішайте,
Сина Божого вітайте,
І всім людям говоріть,
Що Христос прийшов на світ!

Пастушок 1: 
Слава Богу, мир цій хаті,
Перестаньте сумувати,
Ми Вам новину принесли,
Що всі темні сили щезли.

Пастушок 2: 
Весь світ нині звеселився,
Бо Син Божий народився,
І Ви, браття, звеселіться,
Рожденному поклоніться.

Пастушок 3: 
Ясна зірка засвітила,
Нам дорогу возвістила
Аж до того Вифлеєму,
В ту країну незнаєму,
Де Пречиста Сина мала
Світ добром обдарувала.

Пастушок 4: 
Ми дорогами-стежками
Поспішали із дарами,
Там Анґели стали в лаву
Й заспівали Богу славу.
Пастирі там поклонились,
Богу щиро помолились.
І славили Бога-Сина,
Що прийшла святая днина!

Коляда 1: 'Во вифлеємi нинi новина'
(до 'За світлом зірки ...' включно)

(Заходять царі)

Цар 1: 
Ми з далеких доріг,
Чужеземних сторін.

Цар 2: 
Залишили свій почет увесь і палати

Цар 3: 
І з дарами оцими йдемо
нового царя привітати

(Входить Жид) 

Жид: 
Ох, витаю ясне панство!
Які благородні панове,
Я щиро вас ради вітати,
Я вам прислужитись готовий,
Щось можу в дорогу продати.

Жидiвка: 
І далеко, добрі люди?
Може в корчмі лєпше буде?
Є в нас шинка і ковбаси,
Водка, піво, ананаси...
Треба би з дороги сісти,
Трохи випити і з’їсти.

Звіздар: 
Забирайся, Мошку, з хати, Бо торгу не буде.
Нині хочуть святкувати усі чесні люди.

(Царі відходять на другий план) 

Жид: 
Ну, то купіть собі краму у моїй крамниці.
Як Вам будуть тішитися файні молодиці!
А як грошей забракує,
то Моісей Якович Вам заборгує.

Пастушок 1: 
Ти наразі заборгуєш, а потому не даруєш,
Людей з хати виганяєш, і маєтки забираєш.

Пастушок: 
Спровадьте жидів з хати,
Ми не хочем торгувати.

Жид: 
Що?! Єврея гнати? Єврея з хати випихати?
Щоб до Вас Біда прийшла,
Щоб Вам Циган коні вкрав,
Щоб Вас Чорт у пекло взяв.

Чорт: 
Хто мене тут поминає,
Хто мене не забуває?
Там де бійки, сварки, крики,
Там мої грають музики!
А де інші шахраї,
Там товариші мої.
А де інші чарівниці,
Там мої рідні сестриці.
Бо жвавий я й моторний,
Тілько що я трохи чорний.
За те й ім’я таке маю-
Чортом мене називають.

Біда: 
Я ваша біда,
Я вас всіх віддавна знаю!
Я вас мучу, пригинаю,
Відбираю ваші статки,
Не лишаю на вас й латки!
Сію вам у душі страх!
Сила в мене є в руках!

(Заходить Циган) 

Циган:
Добрий вечір, газдинонько.
Слава Богу, що покликали,
Бо мороз на дворі. Ой, як смачно
салом пахне у Вашій коморі!
Я є циган щедрий, умію робити,
Кую, дую та й краду, вмію ворожити.
Можу навіть жінку вкрасти, у кого є файна.
Можу коника гнідого вивести із стайні.
Можу мотику скувати, дайте сала, то я Вам і заграю.

Чорт: 
Добре, цигане і жиде, так треба робити.
Я подбаю, щоб Вам у світі було добре жити.
Тобі красти я поможу, і тобі, пан Мошку,
Ану, заграй, цигане,
я з Мошком погуляю трошки.

(Жид, Жидівка Біда і Чорт танцюють циганочку) 

Пастушки разом: 
Боже, Боже, поможи позбутися цієї сатани.

(З’являються Анґели, нечиста сила відходить вбік) 

Анґел: 
Мир Вам, браття мої милі,
Тут слабкі пекельні сили.
Нічого ся не лякайте,
Тільки віру в Бога майте.
А хто Бога споминає,
То там місця Чорт не має.

Анґел: 
Бог мене сюди послав,
Щоб я вас охороняв.
Стеріг і в хаті, і на полі
Людей від всякої недолі.
Хто горілку не буде пити,
Бари буде обминати,
Жінку, дітей, шанувати,
Той завжди щасливий буде
Й шанувати будуть люди.

Жид до Цигана: 
Чуєш, що воно сказало?
Щоб хлоп пити перестало!
А як хлоп не буде пити,
То з чого бідний єврей буде жити?

Чорт до Мошка: 
Не журися, любий свату,
Я буду людей цькувати,
Щоб на нашу йшли дорогу,
Менше щоб молились Богу,
Один одного щоб били,
Добре щоб горілку пили,
Отоді ми будем жили.

Анґел 1:  (відганяє Чорта):
Йди геть від них нечиста сило!

Звіздар: 
Геть, шубавці, з хати!

(Циган і Чорт втікають)

Жид:  
Ну-ну-ну. Я Вам, гайдамаки, ще свого докажу.
Я про Вас Іроду розкажу.

(Мошко виходить і за хвилю входить цар Ірод з воїнами)

Воїн: 
Чого тут шум, чого всiм треба?!

Ірод: 
Що за крики тут у хаті?
Я вас хочу запитати-
І скажіть же мені,
Що ви за люди?
А то зараз всім від мене
страшна кара буде.

Жид: 
Яснійший царю,
вони слугу твого вірного зобиджають,
І тебе тут зневажають!
Кажуть, що іншого царя мають.

Пастушок 1: 
Ти є цар, Та тільки земний,
А вродився цар таємний,
Що буде понад царями,
Над землею, небесами.

Пастушок 2: 
То не цар, то вічний Бог,
Що панує без тривог!
Ти боїшся того Бога,
Бо лиха Твоя дорога!

Ірод (грізно): 
Що?!!

Жид: 
Мій Царю, вони тут повідають такi вiстi,
що цар свiту народився... У Вифлеємi мiстi!

Iрод (до воїна)
Який там цар?! Що вiн плете?

Воїн: 
Мiй царю, кажуть що новина -
зродила Дiва Сина.

(Здивовано):

Месiю начебто -
Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi.

Iрод: 
Ха - ха ! Зумiли розсмiшити!

Воїн: 
Царю мій, прийшли зі Сходу мудреці,
котрим відомо, що родився новий Цар,
новий земний володар.

Iрод: 
Хто? Що? Месiя? Цар?
Чи ти може помилився?
Тож зараз же, мершій
Поклич зі Сходу мудреців.

Царі: 
Ми царі зі Сходу
У твій край приходим,
Поклонитись тій Дитині
Що родилась в Палестині.

Цар 1: 
Я - цар Єгипетського роду,
де мiй народ з давнiх давен
Пророкував i проповiдував,
що має народитись
Божий Син - спаситель свiту.
Побачив я зорю i дари з собою взяв
щоб Iсуса привiтав.

Цар 2: 
Я - цар iндiйського народу,
Де мiй народ по горах i лiсах блукає,
Рiзних богiв собi шукає.
А сьогоднi Анґел менi сповiстив,
Що Христос ся народив.
I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.

Цар 3: 
Я - цар грецького народу,
я не боюсь нiчого зроду,
Де мiй народ по морю гуляє
i Бога - Зевса величає.
А на Сходi зоря засiяла
і дорогу менi показала.
I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.

Iрод: 
Що ж, ідіть, ідіть у Вифлиєм
І царю вклоніться,
А назад вертатемите-
сюди поверніться.
Вкажете мені путь
Куди йти треба
Бо вклонитись йому
У мене велика потреба.

(Царі виходять) 

Iрод: 
Відколи я вчув оцю новину,
Що новий цар народився,
Не маю спочину.
Я не можу цього знести!
Я зітру цього Месію,
Бо трон мій царський забрати він не сміє!
Воїни!
Всіх дітей в краю зібрати,
Всіх дволітніх постинати!
Кожен хлопчик до двох літ
Хай загине! - Так зробіть!
А між ними певно й він,
Знайде свій смертельний згин.

Воїн: 
Твiй наказ святий для нас,
ми виконуєм в цей час.

Iрод: 
І мале дитя в яскині
мусите знайти ще нині!
Бо інакше - всім вам смерть!

Смерть: 
О! Хтось закликує за мною,
   готова я усiх стесать косою!

Iрод: 
Смерте люба, Смерте мила,
ти завжди мені служила,
всіх косила ворогів,
всіх кого я повелів.
А тепер скоси Того,
що в вертепі народився,
З Пречистої воплотився

(Коляда 3: 'Не плач Рахиле')

Iрод: 
Гей солдати мої вірні!

Воїн: 
Ми тут, царю!

Iрод (до воїна)
Ну то що? Всi дiти вбитi?

Воїн: 
Так, мiй царю!

Анґел 1: 
Не тішся, Iроде лукавий,
нажився ти лихої слави.
Ніщо безкарно не пройде,
і ніщо не зникає,
і над катом кожним
меч долі звисає.

Анґел 2: 
Хоч діток ти вбив,
Свою душу - загубив.
Тож знай, що Месія не вмер - Він живий!

Анґел 1: 
Ось тобi - новина:
Межи дiтьми, не вбито Божого Сина!

Iрод:  (з розпачем)
Що?!! Бунт, зрада!!!

(і, оговтавшись)

О Смерте, Смерте моя мила,
Ти всякий бунт у зародку душила!
Прилинь, махни косою раз i вдруге,
Нехай не будуть в свiтi добрi люди!

Смерть:  (немов відлуння)
О-го-го-го!
Нi синку, їх нам не здолати.
Ходім зі мною
в темряви і вічності палати.
Бо мале дитя в яскині
Має владу в світі нині,
Мушу я йому служити,
А тебе я маю вбити.

Чорт: (захекано)
Пройшов я тисячі доріг,
стоптав я тисячі чобіт,
аж поки долетів сюди.
(Нюх, нюх) Ха-ха
О, тут вже чую грішну душу!
Її з собою взяти в пекло мушу!

(приступає до Ірода) 

Iрод
Гей, сторожа!

Смерть:  (відганяє косою солдатів)
Вона вже не поможе.

Iрод: 
О Смерте, Смерте моя мила!
Зостав мене, я жити хочу -
Усю тебе я озолочу!

Смерть: 
Вiд мене не вiдкупишся ти злотом,
вражий сину, - пiшли зi мною в домовину!

Чорт: 
Ходім, ходім, мiй любий царю,
тебе в смолi я покупаю!
Пішли зі мною в пекло,
там нам буде тепло!

(Смерть косою за шию забирає Ірода, Чорт підштовхує його ззаду рогачем). 

Анґел 1: 
Прощавайте, добрі люди,
Вже спокій від нині буде.
Щиро Господа благайте,
Своїх діток научайте.
Щоб до церкви всі ходили,
Щиро Богу ся молили,
Здержуйтеся від пустоти,
Не робіть батькам гризоти.

Анґел 2: 
В хаті клопіт не ведіть.
Із сусідами, звичайно,
Не сваріться, бо не файно.
Кожен з Вас запам’ятав,
Як важко Ірод умирав.
Він не хотів по правді жити,
Бога не хотів любити,
Все в гріхах бенкетував,
Чорту душу продавав.

Анґел 1: 
Шляхом Ірода не йдіть,
До Бога ся поверніть,
То Вас Бог буде любити,
Буде Вас благословити,
Пошле Вам щасливу долю
І удома, і на полю.

Пастушок 1: 
Добре сталось, слава Богу,
Тож збираймося в дорогу.

Пастушок 2: 
Але заки вийдем з хати,
Треба щастя побажати.

Пастушок 3: 
Дім добром обдарувати

Пастушок 4:  (урочисто говорить і засіває):
Віншуєм вам нині усі добрі люди,
Нехай поміч Божа завжди з вами буде.
Хай кожної днини, кожної години
Бог благословить, біда хай загине!
Бувайте здорові разом з діточками,
Нехай смутку й горя не буде між вами,
Худібка і джмілка нехай виростає,
А град, вогонь, туча - Нехай вас минає.
Нехай добре родить жито і пшениця,
Усякеє збіжжя, усяка пашниця.
Христос ся рождає!

Звіздар: 
Господарі, прощавайте!
Хай минає усе лихо,
Нехай Біда сидить тихо.
Тож збираймося в дорогу,
Заспіваймо славу Богу.

Жид: (з торбою)

Пішов я та й колядувати
Ступив я до чужої хати-
А там їли-попивали,
А мені ніц не давали: 
Бідний я, бідний я.

У п’єцу пироги варили
Під п’єцом голубці студили-
Я ся ближче присував,
По одному витягав,
В торбу клав, в торбу клав.

Та мені того було мало -
Пішов я в комору по сало,
Та ще сала не дістав,
Як мя господар злапав-
Так мя справ!!! Так мя справ!!!

Анґел:
Прощавайте, мир в цій хаті
Щасливі будьте і багаті,
Майте волю добру, гожу
Тільки вірте в ласку Божу
Ласка Божа вас спасе
Край і нарід піднесе!

Пастух: Ми на тому добрі люди коляду кінчаєм, 
Щастя-долі цьому дому 
Щиро всі бажаєм!

Примітки:
Слова: Ромко Ніс
Обробка, переклад: Леся Скромна

За основу взято вертеп записаний у с. Головецько Сколівського р-ну Ярославом Кердом, вертеп Василя Хомика, вертеп Василя Сидя.

Джерело: проект "Українські пісні"

вівторок, 4 січня 2011 р.

Сценарий проведения Рождества для детей

 Сценарий Рождества для детей.

Оформление помещения к инсценировке: наряженная ель, под ней ясли, на стене икона «Рождество Христово».
Дети заходят в комнату и рассаживаются полукругом возле ели, а воспитатель, исполняющий роль ведущего, пересказывает евангельскую историю о Рождестве Христовом, потом дети встают перед иконой и читают праздничную молитву: «Рождество Твое, Христе Боже наш, воссиял над миром свет разума, звезды кланяются Тебе, Солнцу правды, и к тебе ведут с высоты Востока Господи, слава Тебе!»
Прочитав молитву, дети готовятся к костюмированной постановке «Рождество Христово». Для постановки берется эпизод явления ангела Господня пастухам и паломничества волхвов. Костюмы для постановки можно придумать самим. Все представление сопровождается музыкой, звучащей на протяжении всей инсценировки.

Дейстующие лица (10+4 чел для чтения стихов):
  1. Ведущий (поверх одежды может быть надет кусок ткани, закрепленной на плече)
  2. Пастух І
  3. Пастух ІІ
  4. Пастух ІІІ (все одеты в халаты, в руках — посохи)
  5. Ангел І
  6. Ангел ІІ
  7. Ангел ІІІ (одеты в светлые накидки)
  8. Волхв І
  9. Волхв ІІ
  10. Волхв ІІІ (одеты в халаты, на голове — тюрбаны, накрученные из кусков материи)


Ведущий (начинает). В ночь, когда должно было случиться чудо, пастухи пасли свои стада.

1-й пастух. Какая прекрасная ночь сегодня! Все спит кругом, и мир спокоен под пологом ночи. Наверное, должно случиться чудо...

2-й пастух (задумчиво). Так тихо, и никто не знает, что мы пасем свои стада. Звезды так ярки сегодня, но что это?

Ведущий. И вот явился пастухам с вестью ангел небесный в белых сияющих одеждах.

Выходит 1-й ангел.

1-й ангел. Не бойтесь! Господь послал меня сообщить вам Великую Радость. В Вифлееме родился Спаситель!

Появляются еще два ангела, становятся рядом с первым.

Все три ангела (хором). Не тревожьтесь, Господь послал мир этой земле!

Ангелы уходят.

Ведущий. Видение исчезло, а смущенные пастухи, вняв словам ангела, отправились в город Вифлеем, чтобы поклониться младенцу Христу.

Пастухи поднимаются и под слова ведущего уходят.

Ведущий. В эту тихую ночь спешат на звезду, появившуюся в небе, волхвы, спешат в Вифлеем, чтобы поднести дары младенцу.

Входят три волхва с дарами.

1-й волхв. Мы волхвы-звездочеты Валтасар, Гаспар и Мельхиор.

2-й волхв. Мы привезли дары святому младенцу.

3-й волхв. Золото, ладан, смирну и нард прими от нас.

Волхвы по очереди подходят к елке, кланяются, ставят у макета вертепа свои дары и уходят. В центре сцены елка, на ней — Вифлеемская звезда, под елкой — вертеп. Ангелы, пастухи и волхвы становятся возле елки по обе стороны от вертепа.

1-й пастух. Чудо свершилось! Господь во плоти сошел к нам!

2-й пастух. Господь здесь!

1-й волхв. Мы пришли из далеких стран. Звезда привела нас сюда, чтобы мы поклонились Спасителю.

2-й волхв. Мы принесли Господу нашему лучшие дары земли: смирну, ладан и золото.

1-й ангел. Мы принесли пастухам радостную весть о рождении Христа.

2-й ангел. Славьте рождение Христа!

3-й ангел. Христос явился с небес к нам, встречайте Спасителя!

3-й волхв. Христос с нами! Обратите к нему свои сердца и молитесь! Боже! Пошли нам мир!

3-й пастух. Просвети заблудших и неразумных, пошли успокоение этой земле, Господи!

2-й ангел. И тех, кто согрешил перед тобой, Господи, прости и помилуй!

Ведущий. И помоги найти к Тебе дорогу!

Все вместе (поют). Слава тебе, Боже!

Все кланяются и уходят.

1-й ребенок. Две тысячи лет прошло с той ночи, когда родился Бог и земля наконец обрела мир. Теперь Он с нами среди тревог и суеты, всегда в наших сердцах. И мы всегда можем обратиться к нему в молитве!

2-й ребенок. Вифлеемская звезда давно погасла, но рождение Христа не забыто! До сих пор мы помним эту историю и каждый год она согревает наши сердца. Мы помним о том, как пришли ведомые звездой к яслям волхвы с дарами и пастухи, которым ангел сообщил Великую Радость. Помним, как царь иудейский приказал убивать всех младенцев, чтобы найти Иисуса, и как ангел спас святое семейство.
Как, проповедуя любовь и правду Божества,
Он каждый год рождался вновь на праздник Рождества.
Давно погасла в зимней мгле Восточная звезда,
Но не забыто на земле Рождение Христа.

Далее дети рассказывают стихотворения поэтов, посвященных Рождеству Христову - А. Фета, К. Львова, Г. Гейне. Каждое стихотворение можно разделить на двоих (каждый ребенок читает по четверостишию). Всего можно задействовать для чтения четверых детей.

1-й ребенок
Ночь тиха. По тверди зыбкой
Звезды южные дрожат;
Очи матери с улыбкой
В ясли тихие глядят.
Ни ушей, ни взоров лишних,
Вот пропели петухи,
И за ангелами в вышних
Славят Бога пастухи.

2-й ребенок
Ясли тихо светят взору,
Озарен Марии лик.
Звездный хор к иному хору
Слухом трепетным приник.

1-й ребенок.
И над Ним горит высоко
Та звезда далеких стран:
С ней несут цари Востока
Злато, смирну и ладан.
(А. Фет)

3-й ребенок
В сиянье звездном к дальней цели
Спешит усердный караван;
И вот леса зазеленели,
Засеребрился Иордан.
Вот башни стен Ерусалима,
Громады храмов и дворцов,
Но горный свет неугасимо
Зовет все дальше мудрецов.
Струит звезда над Палестиной
Лучи прозрачные свои...
Вот над уснувшею долиной
Гора пророка Илии.
Все ниже, ниже свет небесный,
Вот Вифлеем — холмов гряда...
И над скалой пещеры тесной
Остановилася звезда.
Лучи небесные погасли;
Янтарный отблеск фонаря
Чуть озаряет ложе-ясли
Новорожденного Царя.
Волхвами вещий сон разгадан,
Открылся Бог своим рабам.
И смирну, золото и ладан
Они несут к Его стопам.
Младенец внемлет их рассказам,
Небесный луч им светит вновь:
В очах Христа предвечный разум,
В улыбке — вечная любовь.
(К. Львов)

4-й ребенок
Три светлых царя из восточной страны
Стучались у всяких домишек,
Справлялись, как пройти в Вифлеем,
У девочек всех, у мальчишек.
Ни старый, ни малый не мог рассказать,
Цари прошли все страны.
Любовным лучом золотая звезда
В пути разгоняла туманы.
Над домом Иосифа встала звезда,
Они туда постучали;
Мычал бычок, кричало дитя,
Три светлых царя распевали.
(Г. Гейне)

Завершается инсценировка праздничным застольем. Дети, родители и организаторы праздника собираются за одним столом. Детям вручаются подарки. Подарки вручаются под музыку; называются по очереди имена всех присутствующих.
На празднике также можно провести викторину на тему Рождества Христова. За правильный ответ детям можно вручать небольшие призы.

ВОПРОСЫ ДЛЯ ВИКТОРИНЫ
1. Сколько времени прошло со дня рождения Христа?
2. В каком городе Он родился?
3. Как звали отца Иисуса Христа?
4. Кому сначала ангелы принесли весть о рождении Христа?
5. Кто такие волхвы и как их звали?
6. Откуда пришли волхвы и что принесли они в дар Христу?
7. Почему Ирод приказал убить Иисуса?
8. В каком городе поселились Мария, Иисус и Иосиф после смерти Ирода?
9. Каким образом Христос спас людей?

Несомненно, такой праздник надолго запомнится всем — и взрослым, и детям.
Рождество можно провести по-разному: показать сценку на библейскую тематику или устроить рождественский утренник и карнавал одновременно. Но что бы это ни было, праздник должен быть хорошо продуман. Костюмы нужно готовить заранее и заранее предупредить гостей, чтобы они тоже пришли в костюмах. Если взрослые приходят вместе с детьми, то можно заранее договориться, чтобы дети подготовили какой-нибудь номер. Или можно устроить любое театральное представление, ведь главное, чтобы было весело. И конечно, праздник не обойдется без подарков и призов. А завершить торжество можно на улице (покататься с горы и поиграть в снежки), а под занавес устроить фейерверк.
На Рождество пользуются популярностью и такие забавы, как жмурки и фанты или игра «Живые картины», когда по специальному знаку дети замирают и надо угадать, кого они изображают. Веселее будет, если в эту игру поиграют и взрослые.