неділю, 30 вересня 2018 р.

НЕВІДОМИЙ БЛАГОДІЙНИК (Лялькова вистава до свята Миколая)

НЕВІДОМИЙ БЛАГОДІЙНИК (Лялькова вистава до свята Миколая)


“Усі свої добрі справи св. Миколай намагався робити таємно, – так, щоб це бачив тільки один Бог. Коли люди знаходили біля своєї хати чи то їжу, чи то одяг, чи гроші – не знали, кому дякувати, і дякували за ці дари Богові. Саме цього і прагнув св. Миколай у своєму житті. Ми всі повинні наслідувати приклад святителя, повинні вчитися робити свої добрі справи таємно, во славу Божу. Ось чому і з’являється невідомо звідки під подушкою даруночок – Миколай, кажуть, прислав, дякувати Богу!

Про те, як св. Миколай визволив з біди одну сім’ю, розкаже вам сама сім’я…”


Із блокнота ведучої.

НЕВІДОМИЙ БЛАГОДІЙНИК

(Лялькова вистава. Автор: свящ. Вадим Семчук)

Дійові особи
  • Батько
  • 1-а дочка
  • 2-а дочка
  • 3-я дочка
Задній план зображує сільську хату з вікном. Шибки вікна вирізані так, щоб можна було через вікно просунути руку.

ДІЯ 1

На сцені три дочки, з’являється батько. 

Батько. Є що вдома поїсти?
1-а дочка. Та звідки ж, тату?
2-а дочка. Уже три дні в хаті хліба немає.
3-я дочка. Може, Богу помолитись?
Батько. Молись, не молись, а їсти нема що. Може, я вас у рабство продам?
3-я дочка. Та ви що, тату? Якби мама була жива, то вона б ніколи до цього не допустила.
1-а дочка. Ми ж можемо шити.
2-а дочка. … прати, вишивати.
Батько. Це нас не прогодує.
1-а дочка. Ходімо в церкву, до Матінки Божої помолимось.

Дочки зникають за ширмою, батько залишається один.

Батько. От горе! Що ж мені, старому, лишається робити? Якби мені їх заміж віддати!.. Але ж і копійчини немає в хаті. Навіть мідного персня на палець не купиш. А скільки всього для весілля треба!

У цей момент через вікно хтось вкидає мішечок з грошима.

Батько. Ой! Що це? (Піднімає мішечок). Гроші! А хто ж це нам так допоміг? (Дивиться у вікно). Утік!

Заходять дочки.

2-а дочка. Яка гарна служба була!
3-я дочка. Тату, ми так щиро молилися!
Батько. От Бог і почув ваші молитви. Готуйся, Олено, заміж тебе віддам. Не доведеться мені тебе в рабство продавати.
1-а дочка. Ой, яке щастя! Слава Богу!

Усі виходять.

ДІЯ 2

Через якусь мить знову з'являються 2-а та 3-я дочки, батько.

2-а дочка. Я теж не хочу в рабство, тату.
Батько. Що ж я можу, доню, зробити? Всі гроші на весілля Оленки пішли. Сидимо без хліба. Ідіть, доні, спати.
3-я дочка. Ходімо, помолимось. Може, і нам Бог допоможе.

Дочки виходять.

Батько. Господи, поможи!

Через вікно хтось знову вкидає мішок.

Батько. Знову мішок! Хто ж його підкинув? Дякую тобі, Боже, що є на світі люди добрі, які нам допомагають.

Вбігають дочки.

2-а дочка. Що сталося, тату?
3-я дочка. О! Знову мішок з грошима?
Батько. Так, дітки. Готуйся, Мар'янко, і ти заміж підеш. Не віддам тебе в рабство.
2-а дочка. Слава Богу!

Усі виходять.

ДІЯ 3

Через якусь мить з'являються батько та 3-я дочка.

3-я дочка. Залишилась тільки я. Оленка та Мар'янка живуть-поживають, ходять до церкви, Богу моляться. А я не знаю, яка мене доля чекає. Ой, тату, що мені робити?
Батько. Не горюй, доню, помолись перед іконами, і тобі Матінка Божа допоможе, як сестричкам допомогла.
3-я дочка. Добре, тату, я так і зроблю.

Підходять до вікна, помічають, що чиясь рука з грошима просовується у вікно. Батько хапає когось за руку, той виривається . Гроші залишаються в батька.

Батько. Побачив! Та це ж благочестивий Миколай! Слава Тобі, Господи. Відвів моїх доньок від лиха і мене від гріха. Дякую, Миколаю.

Всі учасники виходять на сцену, кланяються.

© Публікується на сайті з дозволу автора (свящ. Вадим Семчук).

суботу, 29 вересня 2018 р.

«Ой хто, хто Миколая любить». Вистава для учнів 1-4 класів

«Ой хто, хто Миколая любить». Вистава для учнів 1-4 класів
Дійові особи:
  1. Святий Миколай
  2. Ангел 1
  3. Ангел 2
  4. Марійка – учениця 8 класу
  5. Мама
  6. Оля – учениця 5 класу
  7. Петрик – учень 1 класу
  8. Антипко –старий чорт
  9. Чортик




Дія проходить увечері перед днем святого Миколая – 19 грудня. Світлиця. Звичайна кімнатна обстановка. По середині  кімнати стіл ,крісла. На стіні портрет Шевченка,а на другій (по можливості образ св. Миколая ). За столом сидять Марійка,Оля і Петрик і готують уроки .

Оля:       Петрику, ти вже розв’язав всі задачі з математики ?А вірш вже вивчив ?

Петрик: ( У руках у нього іграшка , якій він приділяє всю увагу ). Ти думаєш, що це так           легко . Добре вам всім старшим говорити. Таблицю множення ви всі знаєте напам’ять. А я ось її ніяк не покладу у свою голову. Не хочу більше працювати! Голова в мене болить.

Марійка: А ти постарайся швидше вивчити уроки, адже скоро повертається мама з роботи, а у нас ще багато домашніх обов’язків. Тобі ж мама доручила принести хліба з магазину, нагодувати кроликів, коли ж ти встигнеш?

Оля: Сьогодні треба нам скоріше закінчити всю свою роботу. І раніше лягати спати. Адже завтра день Святого Миколая. Він вже напевно зі своїми янголами вирушає на небесній колісниці в дорогу, на Землю, щоб зустрітися з чемними і добрими дітьми, яких він дуже любить і всім приносить подарунки.

Петрик: А звідки він знає, чи я був чемним і слухняним?

Марійка: Він знає все, йому допомагають янголи. Вони все бачать, дивляться з небесних висот на Землю. Знають всіх дітей і записують у велику книгу; добрі і погані їх вчинки. Цю книгу Святий Миколай бере зі собою, щоб не помилитись і подарувати кожній дитині те, що вона просила. Хто хотів книжку – тому книжечку цікаву, хто цукерків – тому цукерки, на ялинку, а спортсменам напевно ковзани і лижі. І тих не забуде. А поганим і нечемним дітям хіба від чортика Антипка дістанеться велика різка, щоб вибивати з них лінивство і неслухняність.

Петрик: О мене, напевне, Святий Миколай не мине. Я завжди був добрим, слухняним.

Марійка: А то ще побачимо! Дивись, я вже закінчила підготовку до уроків, встигла помити посуд, прибрати в кімнаті. Мама буде мною задоволена. Прийде втомлена з роботи, а я їй теплу вечерю. А  ти все крутився, забавлявся іграшками, поглядав у вікно, замість працювати. Тому задача не розв’язана, кролики голодні. І що ти там бачив у вікні?

Петрик: Та нічого, нічого, я працюю…( У вікні появляється голова чортика. Він киває пальцем, зве Петрика до себе).

Антипко: ( Говорить шепотом) Ходи, на вулицю до мене, не мучся, не трудись! Тут так весело, повно розваг. Он хлопці в хокей грають. Кинь все!

Петрик: ( Розкриває зошит і книжку). О, я вже все виконав. Іду погуляю до хлопців. Ось Михайлик з клюшкою з’явився. Я довго не буду…
Марійка: Е, ні, братику, так не можна! Ти знаєш народну мудрість: ”Зробиш діло – гуляй сміло”. Я зараз перевірю, чи ти готовий до завтрашніх уроків. Так-та-к- (дивиться у зошит Петрика) Задачу розв’язав правильно, тільки письмо недбале. Дуже спішив. А як з віршем? А ну розказуй, я послухаю!

Петрик: Ну добре… Слухай (розказує вірш, весь час підглядає в книжку)
Випав сніг
Вже обсипався горіх
На травицю іній ліг…(ліг… підглядає)
Я хотів спитати літо,
Та вчинився буйний вітер.
Я хотів спитати осінь –
Холод вигулькнув з-за сосен
Я погрітися побіг,
А тим часом випав сніг.
Я побіг, побіг (хоче бігти)

Оля: О, негарно ти розказуєш вірш.

Петрик: А ти свій вірш вивчила? Ану розкажи. Я ще малий, але перевірю і тебе.

Оля: Добре. Нехай Марійка послухає і розсудить, хто з нас розказує краще, хто переможець (розказує вірш)

Гляньте: хата край дороги
Недокінчена стоїть.
Будівничий від знемоги
Впав і спить вже кілька літ.
Зруб валився, крокви гнили
І чорніли на сльоті
Аж старого заступили
Будівничі молоді.
То вони побудували
Хату ту на другий день
Вже там люди жити стали
І в печі горить вогонь.
Ті руїни при дорозі
Україна – знайте ви,
Впали всі борці в знемозі
Сили втратили в борні.
Упадає край наш милий
Топчуть землю вороги
Гей, а може замінили
Втомлених героїв ми?
Свої сили ми керуєм
Досвід візьмем у батьків
Україну відбудуєм
Освободимо батьків.
Бистрі очі, чуйні вуха
Будем мати заодно
Силу тіла в силу духа
Україні віддамо!

Марійка: (Плеще у долоні). Дуже гарно, Олю! Ти молодець. Вірш розказала дуже гарно. Ось так треба, Петрику, розказувати вірші. Олі я ставлю "5”.

Петрик: (Плаче). Але я ще малий. Як підросту також зможу.

Марійка: Ну добре!Але знай, коли ти і надалі будеш недбалий, лінивий св.Миколай розгнівається на тебе і не зайде до нас в гості ні на яву, ні у сні. І коли прокинешся завтра вранці, під подушкою нічого не знайдеш.

Петрик: Я тебе не розумію. А що там повинно бути під подушкою?

Оля: Я тобі розкажу, бо ти ще малий, нічого не знаєш. Святий Миколай не встигає завітати за одну ніч у кожну хату до всіх діток. Тому він приходить до них вночі, коли вони вже міцно сплять. І тихенько під подушку кладе подарунок, а сам спішить далі, щоб встигнути всіх обійти. Якби не ангели, то напевно, не встиг би. А він не хоче скривдити ні однієї доброї дитини.

Петрик: Добре, Олю, що ти мені все розказала. Я нікуди  не піду поки не вивчу добре всіх уроків (до чортика ,що появляється знов у вікно).А ти мене не мани! Нічого не вийде,йди геть! (накивує пальцем, чорт ховається)

З’являється мама.

Мама: Ох, як я втомилася на роботі. Діти мої, як же ви тут без мене? Чи вивчили ви уроки? Чи ви виконали моє доручення?

Діти разом: Так, так, матусю, ми все зробили.

Мама: Гарно, гарно! Бачу в хаті чисто, прибрано, І посуд помитий. Напевно, кролики не голодні. Чи не так, Петрику?

Петрик: Та, та… Я зараз…!

Мама: От бачиш, який ти безсердечний. Ніколи голодний не був, то і не знаєш, що таке голод. Голод страшний для тварин і людини. Гріх великий так робити. А ще сьогодні у надвечір’я свята святого Миколая.

Петрик: (плаче)  Я вже більше так  робити не буду, буду старанно вчитися. Вже біжу до кроликів.
Мама: Нагодуй їх добре і скоро вертайся. А ви, Марійко і Олю, добрі діти. Святий Миколай не забуде вас. Ось вже темна ніч чорними крилами накрила землю. Святий Миколай вже, певне, в дорозі. Чи не обмине він нашої хати? Щоб запросити його до нас, заспіваймо пісню до святого Миколая.

(появляється Петрик зі снігом на голові і руках)

"Ой хто, хто Миколая любить” – він почує і накаже небесним ангелам зупинити небесну колісницю біля нашої хати і прибуде сюди (до Петрика каже). Співай разом з нами.

Всі разом: Ой хто, хто Миколая любить.

Ой хто, хто Миколаю служить.
Тому святий Миколай
На всякий час помагай – Миколаю.
(дзвонить телефонний дзвінок, мама слухає)

Мама: Добре, ми всі ждемо.

Діти: Хто дзвонив?

Мама: Це дзвонив Архангел Гавриїл, що з ангелами затримався у Львові, але скоро прийде сюди. Сидіть діти чемно і ждіть його. (чути голосний гавкіт собак, влітає як вихор чорт, Антипко, одягнутий у чорний костюм з рогами, в руках в’язка березових прутів)

Антипко: (б’є чортеня різкою, те кричить і бігає навколо сцени) А це тобі, щоб не намовляв Петрика до гріха. На тобі, на тобі.

Чортеня: (звертається до глядачів) Вам, братчики, сміх, а  я вже спиною рушити не можу (плаче).

Антипко: Ану розказуй, як то було з Михайликом. Чому потерпів невдачу?

Чортеня: Бачите, це було у школі. Я заліз Михайликові у вухо і чекав нагоди, щоб намовити його до гріха. Аж бачу: його товариш показує у класі гарну книжечку з цікавими малюнками. Моєму Михайлику аж очі засвітилися. Добре, думаю собі, ось зараз виконаю ваше, пане Антипку, завдання.

Антипко: Ну і що далі? Так, так, я знаю це з досвіду, що тут вже легко навити до крадіжки.

Чортеня: І це я використав. Шепчу йому до вуха: бери, бери, ніхто не бачить. Він спершу не хотів, але я добре причепився, і він мене послухався. На перерві, коли діти повиходили на подвір’я, Михайлик лап за книжку, заховав за пазуху, а далі мерщій між хлопців. Скінчилась перерва, Дмитрик, а це була його книжечка, глип за парту,нема книжечки. А діти в один голос: " То Івась вкрав. ”  Віддай книжечку – кричить. А далі почали штовхати його. Зловили, бачите, його на крадіжці. І тепер Івася всі разом били (обсіли). Івась плаче, проситься, запевняє, що не брав, а йому не вірять, А на мого Михайлика ніхто навіть оком не кине. Я потираю руки від радості, але тут Михайлик як не крикне крізь сльози: "Лишіть Івася в спокою, то я взяв книжечку, ось вона!” В цей момент надійшов вчитель. І подумайте, він не тільки похвалив Михайлика, що признався до гріха, але й ще подарував йому точно таку саму книжечку. То ж простіть мене
(падає на коліна перед Антипком). 
Що ж я міг зробити?

Антипко: (б’є його ще раз різкою) Ну досить, з тобою я ще розправлюся в пеклі. Будеш носити півроку смолу і смолитись на вогні цілий місяць, щоб добре запам’ятав, як треба виконувати мої накази. А зараз я прощаю тобі, бо є важливіші накази, завдання. Я дізнався, що по землі мандрують святий Миколай зі своїми Ангелами. Наше завдання – їх одурити і викрасти найбільше подарунків. Він буде роздавати їх чемним дітям, а я буду брехати на них, що вони погані, ліниві, а ти підбріхуй, кради з кошика все, що вдасться. Бо у нас як не збрешеш, не схитруєш, не вкрадеш, то не проживеш.

Чортеня: Добре! Згода! Я готовий!

Антипко: За такі слова хвалю тебе. Думаю, що успіх буде у нас великий. Вже слинка тече мені  з рота на згадку про смачні яблука і цукерки. І такий радий, що хочеться мені затанцювати 

(бере чортеня за руки, кружаться і співають)

Ми чортики, ми чортики
Голодні всі, як хортики
І зараз з’їли б ми вола
Бо нам смакує не смола
чортики дитячий гріх
беремо правду всіх на сміх
Для нас утіха і добро
Брехня дітей, незгода зло
Ми чортики, ми чортики
Голодні все, як хортики
І мрія тільки в нас одна
Щоб більше приносити нам зла
Антипко:  Ой, чути кроки. Хтось іде. Це напевно, святий  Миколай зі своїми Ангелами-хоронителями. Заховаємося. А то ще нас покроплять свяченою водою (Ховаються, заглядають. Стук до дверей, з’являється святий Миколай)

Святий Миколай: (входять Ангели,  які несуть великі мішки з подарунками) Тут ціль нашої дороги. Положать ці мішки з подарунками, мої любі діти вже втомилися, дожидаючи нас. О, дуже погана дорога зі Львова. А ще вітер, завірюха. Та й старий я вже дуже. Відкрийте, Ангели, свою книгу і прочитайте, що просять діти, зокрема Оля, Марійка і Петрик. Чи варті вони на мої похвали і подарунки?

Ангел 1: (відкриває книгу і читає, а святий Миколай роздає подарунки)
(Чортик підбігає з-заду і хоче вкрасти)

Святий Миколай: (побачивши чортів) І ти тут вже, нечиста сило?

Антипко: Так, святий. Отче, ми прийшли тобі сказати, що не всі діти, які тут зібралися заслуговують на твою ласку. Всі ці, що записані у цій книзі, не дістануть сьогодні подарунків, а тільки різки, бо вони наші.

Святий Миколай: А чим ці діти провинилися?

Антипко: ( дивіться в книгу) Не слухають своїх батьків, не слухають учителів,не вчаться пустують,крадуть,курять, б’ються,прозиваються, грають в карти на гроші.

Чортик: Так, так, брешуть, грають в карти.

Святий Миколай: О, брехня і лінивство – це великий гріх.

Ангел 2: Не вір їм, Святий Отче. Хоч багато дітей прогрішилось, та вони поправляться. Прости їм, Отче, усі провини.

Святий Миколай: Я люблю тільки чемних і добрих дітей.

Антипко: (показує на чортика) Таких як оцей. Погляньте на нього: який він покірний та чемний, добрий. Дай йому, Отче, подарунок.

Ангел 2: Геть, Сатано! Отець Миколай знає дітей і тебе.

Святий Миколай: Ваші прохання і молитви, дорогенькі діти, дійшли до мене. Звертаюсь до вас з проханням (звертається до дітей) Учіться, діти мої, пам’ятайте слова нашого великого поета Т.Шевченка: "І чужого научайтесь, свого не цурайтесь”. Слухайте своїх батьків і родичів – тата і маму, любіть свій народ, свою Україну і будьте вірними її синами і дочками. А як приїду через рік, мої милі діточки, докажіть, об оцей Сатана,який чигає на вашу душу, не мав у своїй книзі ні одного прізвища української дитини. Це буде для мене і для всіх святих найбільша втіха.

(до Ангелів) 
А тепер допоможіть роздати оці подарунки. Хай радіють усі українські діти, хай знають, що їх не забуває Небесний Отець.

(Ангели подають кожний подарунок Святому Миколаю, а він голосно зачитує ім’я і прізвище дитини і вручає його. До деяких подарунків чорти додають різки з відповідними словами. Коли всі подарунки роздано, Святий Миколай благословить дітей і говорить)

Прощавайте, любі діти. За рік прийду знову до вас на цю багатостраждальну Українську землю, Буду благати Господа, щоб він післав нам щастя, здоров’я, а всьому українському народу добробут, щастя, надію на кращу долю.
Будьте здорові, я  поспішаю в інші міста та села, бо чекають чемні дітки.


четвер, 27 вересня 2018 р.

Сценарії до свята РІЗДВА ХРИСТОВОГО

Сценарії вертепу до свята РІЗДВА ХРИСТОВОГО

Останнє на сайті

Інші дитячі сценарії

Сценарії для старшокласників та студентів

Сценарії російською мовою

Усі різдвяні вистави »