неділю, 25 листопада 2012 р.

Вірші до свята святого Миколая – 1

Вірші про святого Миколая

Лист до Святого Миколая

Десь за тиждень, перед святом,
Оля, Соня з Владком-братом,
взялися листа писати
й Миколаєві послати:
"Святий Отче Миколає!
Вечір Твій вже наступає.
Пишем, щоб влегчить роботу,
на що маємо охоту.
Соні черевиків треба,
Оля просить ляльки з неба,
Владко — шаблі золотої
і рушниці, та нової!
Ну й цукерків мусиш дати,
страшно любим ласувати!"
Діти лист цей заліпили,
за вікно його вложили.
Все зробили, так як треба, —
лист поїхав аж до неба.

Юрко Шкрумеляк

Я сьогодні сам молився

Я сьогодні сам молився
і ні разу не забувся,
аж Миколай з образочка
до мене всміхнувся.
Хоч і сильна завірюха
буде цієї ночі,
принесе щось Святий Отець
в серденька діточі.
Принесе з неба дарунки —
дорогі, чудові.
Принесе в серця дитячі
доброту янголів.

Юрко Шкрумеляк


Святий Миколай над селом

В темну нічку, десь на хмарах
Задзвеніла гра весела —
То летіли два янголи
Понад українські села.
„Ми ж всі два вже цеї ночі
Стільки світа проходили —
І які були дарунки,
Все роздали, розділили.
— Що ж тепер ми подаруєм?
Наші коші вже порожні.
А ті діти українські —
Красні, милі і побожні.
І сказав молодший янгол:
— Може в небо завернути
І дарунків ще набрати
Й цих дітей не поминути?
Зажурився Свят-Угодник,
Друг дітей, Святий Микола,
І зітхнув, на села глянув
І промовив так спроквола:
„Не забув я, слуги Божі,
Я про них найбільше думав,
Про українську дітвору,
Як з Святого вийшов Двору.
Та не забавки діточі,
Ані ласощі, ні лялі
Їм потрібні, щоб втишити
їхні смутки, їхні жалі.
Я зішлю їм цеї ночі
Ліпші скарби, кращі дари:
Милосердя й Божу ласку
Я несу їм із-за хмари.
Мир і спокій я приношу
В кожну їхню скромну хату,
А в серцях любов їм створю
І надію пребагату.
Хай від нині згода й єдність
Процвіта між ними стиха,
Ці чесноти їх підіймуть,
Оборонять їх від лиха.
В тих чеснотах хай зростають
Пишно, як той лан у жниві,
І хай будуть бодрі й сильні
І могутні, і щасливі".
Так промовив Свят-Микола
І янголи звеселіли,
І крильцями понад села,
Понад ниви зашуміли.
І, злітаючи на хмари,
Вірний край благословили,
І на знак благословіння
Два перця із крил зронили.

Юрко Шкрумеляк

Святий Миколай

Снігом, снігом та ледами
Ген здалека йде в наш край,
Йде з гостинцями, дарами
Преподобний Миколай.

А за ним наш Ангел рідний
Йде крилатий в постільцях,
Він везе дарунки пишні
На новеньких саночках.

Ждуть на ті небесні дари
Українські діточки:
Кожушок потрібний Насті,
Степанкові чобітки.

Павлик — шапочки не має,
Гнат — ні зшитків, ні книжок,
Андрійкові здався б конче
Хоч маленький сердачок.

Діти шепчуть: „Ой, як би то
Миколай нас не забув!
Ой, якби то й нашу хату
Він відвідав, не минув.

Щоб ми всі пішли до школи
Й не боялись морозця,
Щоб не бракло нам ніколи,
Що потрібно до життя".

І зітхає Анґолятко —
Й сумно так Святий сказав:
„Годі всіх обдарувати,
Хоч би все роздав, що мав.

Але будемо просити
Матір Божу в небесах,
Щоб зіслала все, що треба,
для дітей в сільських хатах".

Юрко Шкрумеляк

Святий Миколай

Він ходить від хати до хати,
Питається мами і тата:
Чи є у вас чемна дитина,
Дівчатко мале чи хлопчина?

Для кожного має в торбинці
Найкращі у світі гостинці.
А хто без кінця бешкетує,
Тим чортик лиш різки дарує.

С. Майданська

СЦЕНАРІЙ ДО СВЯТА МИКОЛАЯ


Любий, друже, прочитай,
Хто є Святий Миколай,
Чому щорік у рідний край
Іде Святий Миколай?
І чому Він такий є,
Що дарунки роздає...



            Святий Миколай народився у містечку Патарі 280 року в родині багатих, благочестивих та благородних батьків Феофана і Нонни.
            У дитинстві хлопчик зустрічався з нужденними, голодними. Він тяжко сприймав бідність, Його вражала чужа біда. Миколай змалечку щиросердечно молився Богові, просив добра і справедливості. А сам таємно вночі  носив до дверей осель бідняків дарунки (одяг, їжу, ласощі), а особливо до тих, в кого були маленькі діточки. Миколай вів благочестивий спосіб життя, був добродієм, мав жертовну любов до ближнього.
            Його дядько був єпископом у місті Патарі у Малій Азії і Миколай ще змалечку віддався служінню Богові.
            Коли його батьки повмирали, то Миколай продав маєток, а гроші роздав бідним та вбогим людям і пішов у Палестину прочанином. На батьківщину Він повернувся вже священником і служив у церкві Міди, а згодом став архієпископом. Під час гонінь християн, Його кинули до в’язниці. Миколай мав нахил до самотнього життя і весь час віддавався священницькій службі. На старості літ Він став ченцем.
            Миколая ще за життя вважали угодником Божим. Він творив багато чудес і Його називали Чудотворцем. Сильна молитва Миколая врятувала Його та супутників, які пливли на прощу, від погибелі – Він втихомирив збурене море. Зцілював калік, сліпих, недужих, рятував засуджених на страту. Але найбільшою Його заслугою була любов до Бога. Він незмірно любив людей, вірив у них і цінував їх, особливо піклувався про дітей. Завдяки його доброчинності Всевишній взяв Його на небо і подарував Миколаєві вічність.
            У Царгороді на Його честь збудовано церкву. З IX сторіччя державним Законом Візантії започаткували святкувати День пам’яті 19 грудня. З Візантії культ поширюється по всьому світу. У багатьох країнах світу на честь Миколая збудовано церкви.
            На Заході папа Миколай – перший папа – близько 860 року, збудував у Римі церкву Святого Миколая. В Німеччині та Франції є понад 2000, а в Англії близько 400 церков, що мають ім’я Святого Миколая.
            Дуже важливе святкування – перенесення мощів Святого Миколая. Мощі Святого спочивали в Малій Азії у Мирах Лікійських. До міста Барі в Південну Італію їх перевезли італійські купці у ІІ сторіччі, які вважали Його великим святим і опікуном мореплавців. Як тільки 9 травня 1087 року мощі святого Миколая були перевезені до міста Барі, то навколо них одразу почали діятись чудеса, тому папа Уран ІІ 1089 встановив Свято перенесення мощів Святого Миколая на день 22 травня. Пізніше збудували  величаву церкву і в ній кладено мощі Святого. Відтоді місто Барі стало великим і славним відпустовим містом.
            Невдовзі український народ також постановив святкувати цей день. У другій половині XI сторіччя у Києві  збудована церква Святого Миколая. Він належить до найпопулярніших святих у церкві і народі. Ікони з зображенням Миколая є обов’язковими у намісному ряді іконостаса на Україні. Святого Миколая в народі вважають опікуном знедолених і покривджених, а також тих, що перебувають у дорозі, зокрема в плаванні.
            Багато складено легенд про чудодійну силу Святого Миколая. У соборі святої Софії є ікона святого Миколая так званого Мокрого. Легенда розповідає, що чоловік та жінка з малим сином вертались з празника у Вишгороді й пливли до Києва човном по Дніпрі. Несподівано зірвалася буря, і хлопчик випав з човна й потонув у Дніпрі. А за декілька днів його знайшли біля ікони живим та здоровим, але мокрим, тому ікона називається Мокрою.
            На честь пам’яті Святого Миколая ми святкуємо два празники 19 грудня та 22 травня. А щочетверга у церквах є богослужіння на Його глибоку віру , чесноти, Його милосердя, різні чудеса.
            Миколай лише раз на рік відвідує землю, виявляє свою неземну любов до дітей, щоразу дарує казкову таємницю і дітям, і дорослим.


Святий, щедрий Миколай
Йде щороку в рідний край.
В кожну хату, в кожен дім
І несе дарунки всім.

Добрим є Він для людей,
Для усіх-усіх дітей!
А його щедроти й ласка
Для нас є, як справжня казка!
Бо приходить Він тоді,
Коли темно на землі.

Тихо-тихо в дім прийде,
Подарунки покладе,
Навіть сліду не лишає,
Хоч і кожен із нас знає,
Що відвідує всяк раз
Миколайко усіх нас.

То ж Його усі славімо,
В добрі-мирі всі живімо!..
О, Все щедрий Миколай,
 Нам в усьому помагай!

Святий Миколаю,
Я Тебе благаю:
Принеси всім дари
З небесного Раю.
Прийди , не барися,
Щедрий Миколаю,
Бо Тебе щорічно,
Святий , виглядаю.
Щоденно в молитвах
Тебе прославляю.

Валянки й кожух тепленький
Миколайко одягає...
Янголяток і Ангела
До Двору-раю скликає
І до них так промовляє:
-         Любі мої, дорогенькі,
Поможіть дари зібрати
Та в усі мішки розкласти,
Бо з небес, із Двору-раю
Я на землю поспішаю.
Ангел йде коней шукати,
Щоб їх в санки упрягати.
Янголята зносять дари
На великі чудо-сани...

Сів у сани Миколай,
Сказав: “Янгол, поганяй!”
Їде Святий Миколай
В український любий край.

(На сцені Зіроньки, місяць, Янголята )

1 – а Зіронька
Я сьогодні вночі буду світити ясненько,
Щоб було повсюди, як в день , видненько.

2 – а Зіронька
І я світлом ясним засяю,
Освітлю стежки Миколаю.

3 – а Зіронька
Я також, сестриці, прийду на підмогу,
Разом ми освітим далеку дорогу.

Місяць
Так-так, любі друзі, у нас справ багато,
Бо йде до нас щедре, веселеє свято.

1-е янголятко
Треба з самого раненька всім вставати,
Щоб із хмаринок гостинці зібрати
І всі Миколаю завчасно віддати.

2-е янголятко
Кожного року Святий Миколай
Іде в кожну хату, іде в кожний край.
Його всі чекають у кожній хатині –
Несе Він даруночки кожній дитині.

3-є янголятко
Святий Миколайко завжди пам’ятає,
Що Його щорічно земля вся чекає.

Місяць
О, знайте, Зірнички і ви, Янголята:
На нього чекає кожнісінька хата.

1-й янгол
Сьогодні в це свято всі будуть радіти,
Бо його чекали дорослі та діти.

2-й янгол
Величне та щедре щорічне це свято,
Чекають від Нього гостинців багато.

3-й янгол
І славний та щедрий Святий Миколай
Спішить до всіх в гості в ріднесенький край.

Місяць
Кохані, Зірниченьки, засяймо ясно,
Щоби нам зібрати даруночки вчасно,
Бо скоро настане щасливий той час,
Коли Миколайко приїде до нас.

( Прибігає Метелиця і Ангел-візник)

Метелиця
О, Зіроньки ясні, малі Янголята,
Скоріше працюйте, бо йдуть до нас свята.
Вже скоро настане щасливий той час,
Коли Миколайко відвідає нас.
До нас прийде в гості Святий Миколай,
О, Ангеле любий, коней вже скликай!

Ангел-візник
Ви, коники бистрі, до мене верніться,
У срібнії сани хутчіше впряжіться,
Бо вже Янголята дарунки збирають,
У мішки казкові швиденько складають,
А їм ясним світлом Зірниченьки сяють...

(На сцені підвішені на шнурочках хмаринки і заховані за ними подарунки. Янголята збирають у мішки подарунки з хмаринок. Звучить мелодія. У цей час в’їжджають сани, запряжені трьома кониками(три хлопчики в масках коней). Ангел-візник поганяє. Янголята складають   мішки гостинці На сцені йде жвава робота, щоразу подзвонюють дзвіночки на конях).

Ангел-візник
Покваптесь дарунки збирать, Янголята,
Бо їх вже чекають дорослі й малята.

( Янголята поспішно зносять на сани дарунки).

Метелиця
Ангелки любі, ви славно трудились,
Я бачу ви дуже усі натомились.
Гостинців зібрали багато, нівроку,
Ви трудитесь завжди так кожного року.

1-й янгол
Я бачу, що всі ми роботу зробили,
Тепер будем разом всі бога хвалили.

2-й янгол
Співаймо про славу Владиці Святому,
Який йде щорічно до кожного дому.

3-й янгол
Вклонімося низько Всевишньому Богу
Щоб він дав щасливу та світлу дорогу.

Заслона

На сцені стоять коні, запряжені в сани. На санях подарунки. Метелиця, Ангел-візник, Янголи. Приходить Святий Миколай.

Святий Миколай
О, де ви мої помічники,
Де мені вас шукати,
Бо вже скоро маю
В дорогу рушати.

Метелиця
Ми тут, Найсвятіший , чекаємо Вас,
Рушаймо в дорогу, коли прийшов час.

Ангел-візник
Метелиця сніжна дала нам коней
І санки чудові – спішім до дітей!
І щиро трудились малі Янголята,
Збирали гостинці – зрадіють малята.
Дивись, Миколайку, вже повні мішки,
Зрадіють дарункам усі малюки.

Святий Миколай
Спішіть, бистрі коні, з небес до землі,
Бо нас там чекають дорослі й малі.

( Святий Миколай разом з Янголятами сідає в сани. Весело поганяє коней Ангел-візник ).

( На сцені діти).

Дівчинка
Я чую, я чую веселі дзвіночки і шурхіт санчат,
Напевно вже їде Святий до малят!
Швиденько біжімо Його зустрічати,
В піснях і у віршах Його прославляти!

Хлопчик
О найсвятіший, о найславніший,
Наш Чудотворче – Святий Миколаю,
Я до тебе від всіх діток
Щиро промовляю:
Тебе ми чекаєм, Тебе прославляєм,
Приїжджай скоріше у наш рідний край,
Добрий найщедріший, до нас поспішай!

Дівчинка
Чекаєм щорічно велике це свято,
Яке нам приносить гостинців багато.

Хлопчик
Я маю вам, друзі, усім розказати,
Як маємо разом Святого стрічати.
Візьмімось за руки й весело співаймо,
Піснями Його ми усі прославляймо.
Співаймо всі дружно, бо вже є той час,
Вже скоро у гості прийде Він до нас.

(Приїжджають сани зі Святим Миколаєм, Ангелом-візником і Янголами )

Дівчинка
О, який чудовий час,
Миколай прийшов до нас!

Хлопчик
Ми на Тебе, Миколайку,
Цілий рік чекали,
У молитвах, піснях, віршах
Тебе прославляли.

Дівчинка
Я завжди матусі вдома помагаю:
Поливаю квіти, в хаті прибираю...

Хлопчик
Ми були слухняні, чемні, добре вчились,
Ввечері та зранку Господу молились.

Дівчинка
А я, Миколайку, Тебе виглядала
І про тебе віршик сама написала.
Найславніший, Найщедріший Отче Миколаю,
Зішли спокій, мир, злагоду для рідного краю!
Змилосердись, Милостивий, над усіма нами,
Обдаровуй людей світу щедрими дарами.
Дякуєм Тобі, Все щедрий, за дари щорічні,
Будем Тебе прославляти на всі віки вічні!

Святий Миколай
О, яка ти розумниця, дитинко,
Бога прославляєш
Та Святих не забуваєш.

(Святий Миколай дає дівчинці подарунок)

Ангел-візник
Спасибі тобі, що маєш ніжненьке серденько,
Яке славить Бога, Святих всіх щиренько.

Святий Миколай
Я проїхав, дітки, далеку дорогу до вас.
І я радий, що зустрілись в цей чудовий час.
Я приїхав до вас , друзі, з Неба до Землі,
Бо я знаю, що чекають дорослі й малі.
Знаю я, що на це свято
Вивчили віршів багато.
То ж попрошу вірші розказати
І веселих пісень заспівати.
А я трішки відпочину (сідає)
В цю чудову світлу днину.

(На санях сидять Янголята. Йде концерт. Після концерту виходять дві дівчинки)

Дівчинка
Всевишньому Богу ми щиро співали,
Його і Святих всіх в піснях прославляли.

Дівчинка
Славім Чудотворця за щедрість і ласку,
Бо він нам дарує щорічную казку.

Святий Миколай
Добре, дітки, ви співали,
Гарно віршики читали.
Спасибі на доброму слові,
Будьте щасливі, веселі, здорові!

Ангел-візник
А чи чує хто із вас
Хто іде в цей час до нас?

Дівчинка
Ні, не знаєм й ніхто не чує,
Хто це зараз до нас мандрує.

(Вбігає Антипко з різками. Бігає та промовляє )

Антипко
Хоч мене не запросили,
Та до вас біг я щосили.
У вас свято, співи, сміх,
Миколай прийшов до всіх,
А я завжди там мандрую,
Де лиш голос дітей чую.

Ангел-візник
Так, сьогодні у нас свято,
Зійшлось, бач, дітей багато.
Тут дорослі та малі,
Зійшов з Неба до Землі
Миколай – Преславний, Щедрий.
На добро й на гарні справи
Хоче, щоб всі діти світу
Отця Бога прославляли.
Щоб були слухняні, пильні,
До науки були схильні.
Щоб вивчали мову рідну,
Мали душеньку лагідну.
Хоче Святий Миколай,
Щоб любили рідний край.

Антипко
Та я знаю, будьте певні,
Що є діти ще нечемні,
Неслухняні, бешкетливі,
Забіяки та ліниві.
Таких діток треба вчити
І їм різочки вручити.

(Антипко показує різочки )

Святий Миколай
Я, Антипку, тебе прошу,
Заховати свою ношу,
Бо сьогодні світлий день,
Не для плачу – для пісень.
Хочу, щоб лунав лиш сміх,
Бо я щедрий для усіх!
І я добре про це знаю,
Що всі діти всього краю
Будуть чемні, добре вчитись,
Не забудуть зранку митись,
Щодня Господу молитись.
То ж , Антипку, утікай,
Веселитись нам всім дай!
А чи , дітки, всі ви чемні,
Чи слова мої даремні?

(промовляють дітки в залі )

1-й голос
Будем, Миколаю, чемні!

2-й голос
Слова Твої недаремні!

3-й голос
Будем чемними весь час!

4-й голос
Тільки приходи щораз!

Хлопчик
Ми не хочемо Антипка.

Дівчинка
Хай біжить  собі до лиха!

Антипко
(тікаючи зі сцени)
Утікаю я, втікаю,
Дітей інших пошукаю.

Ангел
Ти, Антипко, утікай,
Хай лиш щедрий Миколай
Щорік сходить в рідний край!

Святий Миколай
Хто був чемний і слухняний,
Той даруночки дістане.
Янголята всі вставайте,
Подаруночки виймайте,
Мені, любі, помагайте!

(Святий Миколай роздає подарунки )

Святий Миколай
Гарно вчіться, все трудіться,
Зранку, ввечері моліться!
Любов в серці щиру майте,
Старих, малих поважайте.
Хай поміж вас буде любов,
А через рік прийду я знов.

Дівчинка
Дякуємо, Тобі, щиро, Святий Миколаю,
Що приніс сьогодні втіху для рідного краю!

Хлопчик
Владико, Отче життя земного,
Хорони діток від всього злого!

Дівчинка
Чудами славний, щедрий ділами,
Візьми опіку над діточками!

Хлопчик
Все милостивий, Тебе ми благаєм,
Заопікуйся над нашим краєм!

(Всі учасники виходять на сцену )