вівторок, 9 жовтня 2018 р.

Вірші про Миколая для дітей 8-10 років – 5

Вірші про Миколая для дітей 8-10 років

Для дітей 8-10 років

Миколаєві чари

Ніч. В морозне вікно
Заглядає зима.
Всі поснули давно,
В небі й зірки нема.

Хто в холодну цю ніч
Поспішає в наш край?
Із торбинкою з пліч
Йде Святий Миколай!

Вітре, згинь, не гуляй,
Не завій нам усе,
Бо Святий Миколай
Подарунки несе.

Дарувати пора
Снігу нивам, садкам,
Всім дорослим – добра,
Смакоти – малюкам!

Коли ніч ця мине,
Я чекала всі дні:
Може щось чарівне
Подарує й мені.

Та зажди, Миколай,
Бо мені все одно.
Бабці сил краще дай,
Що хворіє давно!

Ніч в кутки розійшлась,
Я дарів не знайшла,
Але бабця звелась
І млинців напекла.

Ну й млинці пресмачні!
Бабця теж чепурна.
Посміхнувся мені
Миколай з-за вікна.

(Т. Чорновіл)

День Святого Миколая

- Довго, синку, не гуляй,
Зимно, змерзнеш, - каже тато,
Бо Святий наш Миколай
Вже готується до свята.

Тінь стрибнула на стіну,
За вікном зима гуляє,
Готувався я до сну
І згадав про Миколая.

- Завтра свято настає.
Знаю, діду Миколаю,
Солоденьке в тебе є!
Принеси мені, благаю!

- Ще, як можна, принеси
Подаруночка для кішки:
Три кружальця ковбаси
На закуску рибки трішки.

Мабуть, тут десь дід стояв,
Мовив тихо: «Добре, сину»,
Куртку татову нап’яв
І побіг до магазину.

А на ранок дивина
Справді сталась, як у казці:
Кішка рибу намина,
Щось помуркує ковбасці.

Подарунки й я дістав,
З’їв «Киць-Киць», розпакувався…
Раптом сонний тато встав
І страшенно здивувався.

(Т. Чорновіл)


Святий Миколай

Ліс. Доріжка біла в полі.
При дорозі, як бабусі,
Верби бідні – сонні, голі,
Казку шепчуть завірюсі.

Мати випрядає пряжу.
На печі дід плечі гріє,
Він нам казочку розкаже
Про царевича і змія.

За хатами, де смереки,
Виє вітер срібнодзвонно,
Їде, їде хтось здалека
На санчатах пароконко.

І смереки шепчуть: «Їде!»
Каганець стрибнув угору.
- Мамо! Тату! Діду, діду!
Хтось вже стукає знадвору!

І смереки за хатами,
І тополі – де стодола:
- Їде, їде саночками
До дітей Святий Микола.

(А. Курдидик)

Зустріч

З нетерпінням я чекаю –
Нині свято Миколая.
Як надворі стане темно,
Він приходить потаємно.

Ще ніхто його не бачив.
Та у ліжечка дитячі
Він кладе під подушки
Подарунки і книжки.

Хочу я побачить чудо
І сьогодні спать не буду.
Довго-довго я не спав:
Все чекав, чекав, чекав…

Починаю вже дрімати…
Миколай зайшов в кімнату,
Він схилився наді мною
І лоскоче бородою.

Щось тихесенько шепоче,
Хочу я відкрити очі,
Та не можу, мабуть, сплю.
Миколая я люблю!

(В. Паронова)

У ніч святого Миколая

Темна нічка за шибками.
Сон на крилах вже летить.
Небеса блистять зірками,
Та Івасик ще не спить.

У голівці сонні мрії...
Хмари, небо, зорі, рай....
Білі ангели-лелеї,
А між ними Миколай...

На санчатах щедрі дари –
Вже готове все як слід.
Ангели стають у пари
І злітають вниз, на світ...

Миколай, дідусь старенький,
Ставить дари на столі,
А Івась питає неньки:
„Ненечко, чи це мені?”

Темна нічка за шибками
Заглядає до вікон.
Спить Івасик біля мами,
Усміхаючись крізь сон.

(І.Савицька)

Їде святий Миколай

В небі метушня і рух,
Янголята працю мають:
Он одні несуть кожух
Для святого Миколая,

Інші лагодять санки,
Навантажують дарунки,
Світять край шляху зірки,
Шлють на землю поцілунки.

Сів у сани Миколай
В митрі й теплих рукавицях:
- Янголику, поганяй,
Щоб на землю не спізниться!

Пара коників летить,
Креше іскри підківками,
Сяє сріблом, мерехтить
Шлях, засіяний зірками.

Дітвора ж гуде, мов рій,
Жде на гостя нетерпляче:
Хто був чемний. Той радій!
Хто нечемний був, хай плаче!

(Я. Вільшенко)

Лист Миколаю

Під Миколаєм святим, у куточку,
Я черевика свого залишу
І всі побажання свої на листочку
Дуже старанно йому напишу.

Тихо молитву на ніч прочитаю,
Знаю, він чує, десь поруч стоїть.
Я йому пошепки пообіцяю
Слухатись маму і Бога любить.

В ліжечко тепле ляжу швиденько
Очі закрию і буду чекать.
Знаю він ходить тихо-тихенько
В час, коли діти вже солодко сплять.

Скрипнуть тихесенько двері в кімнату…
Може, це сниться, а може і ні?..
Вранці ж дивлюсь – в черевичку багато,
Дуже багато дарунків мені.

(Руслана Назаренко)

Святий Миколай

Хто всім бідним помагає?
Хто добра не забуває?
Миколай!

Будьте ж, діти, завжди чемні,
Помагайте тим, хто темний,
Тим, хто впав, подайте руку,
Не вважайте то за муку.

Любіть маму, любіть тата,
Діда, бабцю, сестру, брата
І любіть свій рідний край -
Вас полюбить Миколай.

Подарунки приготує,
Всіх вас ними почастує.
Треба лиш не забувать -
Бога й рід свій шанувать.

Я прошу у Миколая

Я ляльок багато маю,
Але прошу Миколая,
Щоб приніс мені новеньку,
Кучеряву і гарненьку.

Я хотів би дві машини
І солодкі мандарини.
Але що це? Що я бачу?
Чому наш Володя плаче?

- Мені сумно, як згадаю
Бліду дівчинку з трамваю.
В неї дуже хворі ніжки
І вона не ходить пішки.

Я не хочу ні машинок,
Ні солодких мандаринок.

Я прошу у Миколая:

Хай ту дівчинку знайде
І на ніжки підведе.
- Я також собі згадала,
Як цукерки купувала...

Біля нас живе бабуся,
Що просити хліба мусить,
Бо не може вже ходити,
І ніхто у цілім світі

Про старесеньку не дбає
І нічим не помагає.
Прошу я у Миколая -
Хай про неї він згадає.

Все, що він мені готує, -
Хай бабусі подарує.
- Я у Бога завжди прошу
Не цукерок і не грошей,

А здоров'я мамі й тату,
Миру, щастя в нашу хату,
Миру, щастя всій родині,
Усій нашій Україні.

І на другий рік прийди, дорогенький Миколаю

Пізно у вечірній час
Миколай Святий до нас
Так тихенько приходив,
Так легенько залишив

Подарунки і гостинці,
Наче загадковий птах
У солодких ніжних снах,

Приходив, не розбудив
Нікогісенько із нас.
.... Ніби в шапці-невидимці
Снився зоряно й погас.

Але він ходив насправді!
Бо ж усі дитята раді,
Подарунки оглядають,
Зранку втішно розмовляють:

Ну, звичайно, це не тато....
Ні, казковий інший гість
Так солодощів багато
У мішечку б не приніс,

Як наш добрий Миколай.
Дякуєм. Не забувай.
І на другий рік прийди,
Щастя дітям принеси,

Дорогенький Миколаю,
Добрий віснику із раю.

(З. Филипчук)

Прохання до Миколая

Миколаю святий,
Миколайчику!
Не для себе прошу я,
для зайчика,
Бо про мене дбає
родинонька,
Ну а він, мабуть,
сиротинонька.
У садочок прибігав —
хвіст куценький —
Та від холоду тремтів —
був босенький.
Чоботята подаруй
ти м'якенькі,
Щоб було йому у лапки
тепленько.
Усміхнувся Миколай,
Миколайчик:
— З подарунком буде хлопчик
і зайчик,
Та благословенна
родинонька,
Де зростає чуйна
дитинонька.

(Леся Вознюк)

неділя, 30 вересня 2018 р.

НЕВІДОМИЙ БЛАГОДІЙНИК (Лялькова вистава до свята Миколая)

НЕВІДОМИЙ БЛАГОДІЙНИК (Лялькова вистава до свята Миколая)


“Усі свої добрі справи св. Миколай намагався робити таємно, – так, щоб це бачив тільки один Бог. Коли люди знаходили біля своєї хати чи то їжу, чи то одяг, чи гроші – не знали, кому дякувати, і дякували за ці дари Богові. Саме цього і прагнув св. Миколай у своєму житті. Ми всі повинні наслідувати приклад святителя, повинні вчитися робити свої добрі справи таємно, во славу Божу. Ось чому і з’являється невідомо звідки під подушкою даруночок – Миколай, кажуть, прислав, дякувати Богу!

Про те, як св. Миколай визволив з біди одну сім’ю, розкаже вам сама сім’я…”


Із блокнота ведучої.

НЕВІДОМИЙ БЛАГОДІЙНИК

(Лялькова вистава. Автор: свящ. Вадим Семчук)

Дійові особи
  • Батько
  • 1-а дочка
  • 2-а дочка
  • 3-я дочка
Задній план зображує сільську хату з вікном. Шибки вікна вирізані так, щоб можна було через вікно просунути руку.

ДІЯ 1

На сцені три дочки, з’являється батько. 

Батько. Є що вдома поїсти?
1-а дочка. Та звідки ж, тату?
2-а дочка. Уже три дні в хаті хліба немає.
3-я дочка. Може, Богу помолитись?
Батько. Молись, не молись, а їсти нема що. Може, я вас у рабство продам?
3-я дочка. Та ви що, тату? Якби мама була жива, то вона б ніколи до цього не допустила.
1-а дочка. Ми ж можемо шити.
2-а дочка. … прати, вишивати.
Батько. Це нас не прогодує.
1-а дочка. Ходімо в церкву, до Матінки Божої помолимось.

Дочки зникають за ширмою, батько залишається один.

Батько. От горе! Що ж мені, старому, лишається робити? Якби мені їх заміж віддати!.. Але ж і копійчини немає в хаті. Навіть мідного персня на палець не купиш. А скільки всього для весілля треба!

У цей момент через вікно хтось вкидає мішечок з грошима.

Батько. Ой! Що це? (Піднімає мішечок). Гроші! А хто ж це нам так допоміг? (Дивиться у вікно). Утік!

Заходять дочки.

2-а дочка. Яка гарна служба була!
3-я дочка. Тату, ми так щиро молилися!
Батько. От Бог і почув ваші молитви. Готуйся, Олено, заміж тебе віддам. Не доведеться мені тебе в рабство продавати.
1-а дочка. Ой, яке щастя! Слава Богу!

Усі виходять.

ДІЯ 2

Через якусь мить знову з'являються 2-а та 3-я дочки, батько.

2-а дочка. Я теж не хочу в рабство, тату.
Батько. Що ж я можу, доню, зробити? Всі гроші на весілля Оленки пішли. Сидимо без хліба. Ідіть, доні, спати.
3-я дочка. Ходімо, помолимось. Може, і нам Бог допоможе.

Дочки виходять.

Батько. Господи, поможи!

Через вікно хтось знову вкидає мішок.

Батько. Знову мішок! Хто ж його підкинув? Дякую тобі, Боже, що є на світі люди добрі, які нам допомагають.

Вбігають дочки.

2-а дочка. Що сталося, тату?
3-я дочка. О! Знову мішок з грошима?
Батько. Так, дітки. Готуйся, Мар'янко, і ти заміж підеш. Не віддам тебе в рабство.
2-а дочка. Слава Богу!

Усі виходять.

ДІЯ 3

Через якусь мить з'являються батько та 3-я дочка.

3-я дочка. Залишилась тільки я. Оленка та Мар'янка живуть-поживають, ходять до церкви, Богу моляться. А я не знаю, яка мене доля чекає. Ой, тату, що мені робити?
Батько. Не горюй, доню, помолись перед іконами, і тобі Матінка Божа допоможе, як сестричкам допомогла.
3-я дочка. Добре, тату, я так і зроблю.

Підходять до вікна, помічають, що чиясь рука з грошима просовується у вікно. Батько хапає когось за руку, той виривається . Гроші залишаються в батька.

Батько. Побачив! Та це ж благочестивий Миколай! Слава Тобі, Господи. Відвів моїх доньок від лиха і мене від гріха. Дякую, Миколаю.

Всі учасники виходять на сцену, кланяються.

© Публікується на сайті з дозволу автора (свящ. Вадим Семчук).