«Любий, отче Миколаю, Ти до нас прийди із раю». Патріотичного нахилу

неділя, 23 листопада 2014 р.



«Любий, отче Миколаю, Ти до нас прийди із раю»

Обладнання: Святково прибраний зал. На стіні висить ікона Святого Миколая-Чудотворця. Оформлена книжкова виставка "Святий Миколаю, прийди до нас з раю"

Дійові особи: Ведуча, Ангел, Чортик, дівчина.

Ведуча: У дитячий край щасливий Йде весела вість, Що коником білогривим Іде з неба гість. Дарів гість везе багато, Радість буде в кожній хаті. Їде, їде гість багатий У дитячий край. –Хто цей гість? Ви відгадали?

Діти: 
Святий Миколай!

Ведуча:
Чи знаєте ви, хто такий Святий Миколай? І чому свято Миколая найулюбленіше з усіх свят? Коли ми відзначаємо це свято?

(Розповіді дітей)



Ведуча: Святий Миколай жив дуже давно, 1600 років тому і зовсім не в Україні, а в місті Патар в Азії. Народився він в родині багатих і благородних батьків. Батьки померли коли Миколай був ще малий, але залишили синові велике майно. У Миколая було добре серце, тому вирішив роздати свої статки бідним. Кожної ночі накладав повний міх усякої їжі – м’яса, хліба, медяників, а також одягу і грошей і розносив по селу та розкладав біля порога хати, де жили бідні діти. А зранку вилазив на дах своєї хати і роздивлявся, як радіють вони його дарункам. Дядько Миколая був єпископом у м. Патари і він зауважив що його племінник залюблений у Святе Письмо, багато часу проводить у молитві, відзначається побожним життям і взяв його до себе. Спочатку хлопець був читцем у храмі, потім дияконом, а потім був посв’ячений на священника, а пізніше за добрі справи і за віддане служіння Богові, висвячений на єпископа. Коли помер Святий Миколай і його душа стала перед Богом, Господь спитав „Чого бажаєш мій Миколаю за добре життя на землі?” – Нічого не бажаю, тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю і відвідувати дітей. Усміхнувся ласкаво Господь і сказав: – Знав я, яким буде твоє прохання. Щороку в день своїх іменин зможеш сходити на землю. Відтоді кожного року, 19 грудня Святий Миколай ходить по землі і розносить дітям дарунки.

(заходить ангел)

Ангел: А, я знаю, що обдаровує він тільки чемних і слухняних діток.

Ведуча: Звичайно, так і є... (гуркіт, стукіт, забігає чортеня зі жмутом різок)

Чортеня: О, в цій хаті світло і тепло. Знаю, знаю – готуєтесь до свята. – Я теж наламав пучок різок, для нечемних діточок, ледарів і забіяк, хуліганів, розбишак.

Ангел: Злих дітей у нас нема, Тут шукати їх дарма!

Чортик: А я кажу, що є!

Ангел: Ні, нема! Чого це ти вирішив, що наші діти нечемні? Дивись як гарно вони сидять, тебе слухають.

Чортик: Слухають, слухають... От я їм різочок дам, а не подарунків! Хіба вони хоч що-небудь знають?

Ангел: Діти! Ви ж знаєте вірші, пісеньки?

(діти розповідають вірші, виконують пісні) 

Чортик:(невдоволено) Так, так. Дійсно, щось знають. Але це вони, напевне знали, про що їх будуть питати. А от я їм зараз свої загадки загадаю!

(діти відгадують загадки) 

 Не сидить вона без діла, Дуже любить колір білий: Землю посипа сніжком, Наче білим порошком. (Зима) 

Лежав, поки лежалося, А припекло – то й сліду не зосталося. (Сніг) 

І зелена, і колюча, І пухнаста, і пахуча Посеред кімнати стала, Нас зі святом привітала. (Ялинка) 

Була калюжа мокра, А тепер тверда. Як же називається Ця тверда вода? (Лід) 

Все літо стояли, Зими чекали, Діждали пори – Помчали з гори. (Сани) 

Узимку він скрізь: Хапає за ніс, Малює щоки І студить боки. (Мороз)

Росте вона додолу головою, Росте вона холодною зимою, А тільки сонечко засяє – Вона заплаче й помирає. (Бурулька) 

Ангел: Бачиш, які розумні і кмітливі діти. Віддай різочки і посміхнись.

Чортик: Е, ні! Я знаю, що ці діти не люблять читати. А значить і казок не знають! Зараз я зачитаю уривки з казок і подивлюся, які вони розумненькі.

У якого бичка був засмолений бочок? (Солом’яного) 

За дві копи куплена, на два боки луплена (Коза-дереза) 

В якій казці битий небиту возив? (Лисичка-сестричка і вовк панібрат)

Хто з казкових героїв підібрав стрілу Івана-царевича? (Царівна-жаба) 

В кого перетворилося гидке каченя? (В лебедя)

Смерть свою він зберігає на кінці голки. Хто це? (Кощій) 

Хто була хрещена мати Попелюшки? (Фея)

Ангел: От які молодці! Всі казки впізнали.

Чортик: І звідки ви все це знаєте?

Ангел: Ну що Антипку! Не вдалося тобі зіпсувати нам настрій і свято. Іди зі своїми різочками, спробуй в іншому місті знайти неслухняних дітей. Згинь з очей, нечиста сило, В цю хвилину пропадай, Бо на захист нам приходить, Святий угодник Миколай.

(Чортик сумний іде геть, тягнучи по підлозі жмут різок) 

Ведуча: Давайте дітки помолимося за Святого Миколая і попросимо в нього захисту від зла. 

Дівчинка: 
( читає молитву перед іконою святого Миколая) 

Святий отче Миколаю, Чудотворцю любий.
Всі до тебе прибігають Українські люди.
Всі чекають твого свята. Прийди отче, з неба.
Україна, наша мати, Запроша до себе.
Запрошує - прийди в гості Хоч на мить-хвилину.
Обігрій серця дорослих, Надію дитини.
Щоб щасливо дочекались Діти подарунків.
І солодшими ще стали Мамині цілунки.
Подаруй хоч жменьку втіхи. Хай серця леліють.
Щоб не плач, а краплі сміху Бриніли на віях.
Зігрій неньку-Україну У важкій дорозі,
Щоби прапор жовто-синій Не зблід на морозі.
Чудотворцю Миколаю, Праведнику Божий,
Щиро вірим і благаєм: Ти нам допоможеш!

Ведуча: Багато чудес вчинив Святий Миколай за роки свого служіння Богові. В народі його ще називають Микола – Чудотворець, Микола – Угодник. А чому?

(розповіді дітей) 

Ведуча: Тому, що Святий Миколай не тільки роздає подарунки у день свята, а й допомагає нам у різних потребах, якщо ми попросимо його в своїх щирих молитвах. Свято Миколая напевне найбільше відоме і радісне серед дітей і дорослих. Тому народ оспівав його в своїх легендах, казках, піснях.

(Зачитує „Легенду про Святого Миколая”)

Cвятий Микола-Чудотворець на небі не сидить, а тут, на землі, людям помагає. Не те, що Касян - за панича убирався і до Бога пішов жалітися на людей.
 – Вони, – каже, – Миколу шанують, почитають, на його ім'я церкви будують, а мене і згадують!
Бог вислухав Касяна та й каже до янголів:
– Покличте мені святого Миколу. Скажіть, щоб зараз прийшов!
– Немає його на небі! – кажуть янголи.
– А де ж він? – Пішов на Чорне море людей рятувати.
– Почекай, – каже Бог до Касяна, – Микола прийде, тоді поговоримо!
За якийсь час Бог знов посилає янголів за святим Миколою.
– Не має його. – кажуть янголи, – на землі людей від пожежі рятує!
Втретє посилає Бог янголів за святим Миколою.
– Немає його, – відповідають янголи, – він кайдани розбиває, козаків з турецької неволі визволяє!
Аж за четвертим разом з'явився святий Микола перед Богом: у старій свитині, мотузком підперезаний, чоботи в болоті і руки в грязі.
– Де ти був? – спитав Бог.
А святий Микола йому відповідає:
– Помагав мужикові воза з багна витягнути! – Ось бач, – каже Бог до Касяна, – за що його люди шанують? Він на небі не сидить, на землі діло робить, а ти паном одягнувся і тут на небі кутки обтираєш. Йди геть від мене! Будуть тебе люди боятися, але не будуть шанувати.

Ведуча: 
Можливо хтось знає прислів’я, приказки чи прикмети пов’язані зі святом Миколая?

(діти називають) 

Ведуча:
Святий Миколай і сьогодні обдаровує кожного добротою і любов’ю Своїм прикладом він і нас заохочує чинити добро для ближніх. І дуже радіє, коли, і діти, і дорослі йому в цьому допомагають.

Сьогодні до нас завітали гості – посланці від святого Миколая: працівники обласного товариства Червоного Хреста Святий Миколай, коли був маленький, дуже любив бавитися з дітьми. На згадку про це волонтери підготували для вас кілька ігор.

(волонтери проводять ігри)

Ведуча:

Зараз надаємо слово представнику обласного товариства Червоного Хреста ...

(волонтери роздають подарунки від Миколая)

Ведуча: Ось і минає наше свято, але хай не минає вас ласка Господня і людська доброта. Бажаємо щоб на вашому шляху зустрічалися тільки добрі люди, такі яким був Святий Миколай. Він заходить в кожну хату Кожен рік іде з дарами. І не тільки в місяць грудень Миколай завжди є з нами. В час, коли на серці скрута Помоліться Миколаю — І неспокій вас тривожить, Він, повірте, допоможе. Миколая хто лиш любить, Хто лиш помочі прохає, — Він про того не забуде, Кожному допомагає, Він — не вигадка, не казка, Не прекрасна наша мрія. Миколай — добро та ласка, Він — розрада та надія.

(Звучить пісня „Ой хто, хто Миколая любить” у F-dur)


Ноти: Ой хто, хто Миколая любить

Джерело: http://odb.te.ua/




0 коментарі:

Дописати коментар

 Додати до закладок: