Різдвяний вертеп. Сценарій

Вертеп

(19 дійових осіб)

Дійові особи (19):  Звіздар, 4 Пастушків, 2 Анґели, 3 Царі, Ірод, 2 Воїни, Жид, Жидівка, Циган, Біда, Смерть, Чорт.

(Всі заходять до хати з колядою 'Небо і земля...')

Всі: 
Христос родився...
Отворіть двері, Отворіть двері
Ми йдемо без стриму
Ми вам розкажем, Ми вам розкажем
Веселу новину
Христос родився...

(На передньому плані Звіздар, за ним Пастушки)

Звiздар:  (стукає тричi палицею із звiздою):
Мир вкраїнській світлій хаті!
Просим ґаздо нас прийняти
Прославляти Христа-Бога...
Ох, важка була дорога.

Пастушок 1: 
Хай радість буде в вашій хаті!
На хвилю просим нас прийняти,
Пригода дивна нині стала:
У небі зірка засіяла.

Пастушок 2: 
Позолотила доли, гори,
Ліси, далекій простори,
І дивен голос розстелився,
Із неба Анґел нам з’явився.

(Входять Анґели) 

Анґел 1: 
Де з молока тече дорога,
Де безліч зір,
Де царство Бога,
Я звідти йду і вість веселу
Несу у Вашу я оселю.

Анґел 2: 
На світ цей грішний нині
Прислав Господь свого Сина.
Він народився у яскині,
Де бідні люди, де бидлина.

Анґел 1: 
Не лякайтесь, не смутітесь,
Сину Божому вклонітесь.
До вертепу поспішайте,
Сина Божого вітайте,
І всім людям говоріть,
Що Христос прийшов на світ!

Пастушок 1: 
Слава Богу, мир цій хаті,
Перестаньте сумувати,
Ми Вам новину принесли,
Що всі темні сили щезли.

Пастушок 2: 
Весь світ нині звеселився,
Бо Син Божий народився,
І Ви, браття, звеселіться,
Рожденному поклоніться.

Пастушок 3: 
Ясна зірка засвітила,
Нам дорогу возвістила
Аж до того Вифлеєму,
В ту країну незнаєму,
Де Пречиста Сина мала
Світ добром обдарувала.

Пастушок 4: 
Ми дорогами-стежками
Поспішали із дарами,
Там Анґели стали в лаву
Й заспівали Богу славу.
Пастирі там поклонились,
Богу щиро помолились.
І славили Бога-Сина,
Що прийшла святая днина!

Коляда 1: 'Во вифлеємi нинi новина'
(до 'За світлом зірки ...' включно)

(Заходять царі)

Цар 1: 
Ми з далеких доріг,
Чужеземних сторін.

Цар 2: 
Залишили свій почет увесь і палати

Цар 3: 
І з дарами оцими йдемо
нового царя привітати

(Входить Жид) 

Жид: 
Ох, витаю ясне панство!
Які благородні панове,
Я щиро вас ради вітати,
Я вам прислужитись готовий,
Щось можу в дорогу продати.

Жидiвка: 
І далеко, добрі люди?
Може в корчмі лєпше буде?
Є в нас шинка і ковбаси,
Водка, піво, ананаси...
Треба би з дороги сісти,
Трохи випити і з’їсти.

Звіздар: 
Забирайся, Мошку, з хати, Бо торгу не буде.
Нині хочуть святкувати усі чесні люди.

(Царі відходять на другий план) 

Жид: 
Ну, то купіть собі краму у моїй крамниці.
Як Вам будуть тішитися файні молодиці!
А як грошей забракує,
то Моісей Якович Вам заборгує.

Пастушок 1: 
Ти наразі заборгуєш, а потому не даруєш,
Людей з хати виганяєш, і маєтки забираєш.

Пастушок: 
Спровадьте жидів з хати,
Ми не хочем торгувати.

Жид: 
Що?! Єврея гнати? Єврея з хати випихати?
Щоб до Вас Біда прийшла,
Щоб Вам Циган коні вкрав,
Щоб Вас Чорт у пекло взяв.

Чорт: 
Хто мене тут поминає,
Хто мене не забуває?
Там де бійки, сварки, крики,
Там мої грають музики!
А де інші шахраї,
Там товариші мої.
А де інші чарівниці,
Там мої рідні сестриці.
Бо жвавий я й моторний,
Тілько що я трохи чорний.
За те й ім’я таке маю-
Чортом мене називають.

Біда: 
Я ваша біда,
Я вас всіх віддавна знаю!
Я вас мучу, пригинаю,
Відбираю ваші статки,
Не лишаю на вас й латки!
Сію вам у душі страх!
Сила в мене є в руках!

(Заходить Циган) 

Циган:
Добрий вечір, газдинонько.
Слава Богу, що покликали,
Бо мороз на дворі. Ой, як смачно
салом пахне у Вашій коморі!
Я є циган щедрий, умію робити,
Кую, дую та й краду, вмію ворожити.
Можу навіть жінку вкрасти, у кого є файна.
Можу коника гнідого вивести із стайні.
Можу мотику скувати, дайте сала, то я Вам і заграю.

Чорт: 
Добре, цигане і жиде, так треба робити.
Я подбаю, щоб Вам у світі було добре жити.
Тобі красти я поможу, і тобі, пан Мошку,
Ану, заграй, цигане,
я з Мошком погуляю трошки.

(Жид, Жидівка Біда і Чорт танцюють циганочку) 

Пастушки разом: 
Боже, Боже, поможи позбутися цієї сатани.

(З’являються Анґели, нечиста сила відходить вбік) 

Анґел: 
Мир Вам, браття мої милі,
Тут слабкі пекельні сили.
Нічого ся не лякайте,
Тільки віру в Бога майте.
А хто Бога споминає,
То там місця Чорт не має.

Анґел: 
Бог мене сюди послав,
Щоб я вас охороняв.
Стеріг і в хаті, і на полі
Людей від всякої недолі.
Хто горілку не буде пити,
Бари буде обминати,
Жінку, дітей, шанувати,
Той завжди щасливий буде
Й шанувати будуть люди.

Жид до Цигана: 
Чуєш, що воно сказало?
Щоб хлоп пити перестало!
А як хлоп не буде пити,
То з чого бідний єврей буде жити?

Чорт до Мошка: 
Не журися, любий свату,
Я буду людей цькувати,
Щоб на нашу йшли дорогу,
Менше щоб молились Богу,
Один одного щоб били,
Добре щоб горілку пили,
Отоді ми будем жили.

Анґел 1:  (відганяє Чорта):
Йди геть від них нечиста сило!

Звіздар: 
Геть, шубавці, з хати!

(Циган і Чорт втікають)

Жид:  
Ну-ну-ну. Я Вам, гайдамаки, ще свого докажу.
Я про Вас Іроду розкажу.

(Мошко виходить і за хвилю входить цар Ірод з воїнами)

Воїн: 
Чого тут шум, чого всiм треба?!

Ірод: 
Що за крики тут у хаті?
Я вас хочу запитати-
І скажіть же мені,
Що ви за люди?
А то зараз всім від мене
страшна кара буде.

Жид: 
Яснійший царю,
вони слугу твого вірного зобиджають,
І тебе тут зневажають!
Кажуть, що іншого царя мають.

Пастушок 1: 
Ти є цар, Та тільки земний,
А вродився цар таємний,
Що буде понад царями,
Над землею, небесами.

Пастушок 2: 
То не цар, то вічний Бог,
Що панує без тривог!
Ти боїшся того Бога,
Бо лиха Твоя дорога!

Ірод (грізно): 
Що?!!

Жид: 
Мій Царю, вони тут повідають такi вiстi,
що цар свiту народився... У Вифлеємi мiстi!

Iрод (до воїна): 
Який там цар?! Що вiн плете?

Воїн: 
Мiй царю, кажуть що новина -
зродила Дiва Сина.

(Здивовано):

Месiю начебто -
Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi.

Iрод: 
Ха - ха ! Зумiли розсмiшити!

Воїн: 
Царю мій, прийшли зі Сходу мудреці,
котрим відомо, що родився новий Цар,
новий земний володар.

Iрод: 
Хто? Що? Месiя? Цар?
Чи ти може помилився?
Тож зараз же, мершій
Поклич зі Сходу мудреців.

Царі: 
Ми царі зі Сходу
У твій край приходим,
Поклонитись тій Дитині
Що родилась в Палестині.

Цар 1: 
Я - цар Єгипетського роду,
де мiй народ з давнiх давен
Пророкував i проповiдував,
що має народитись
Божий Син - спаситель свiту.
Побачив я зорю i дари з собою взяв
щоб Iсуса привiтав.

Цар 2: 
Я - цар iндiйського народу,
Де мiй народ по горах i лiсах блукає,
Рiзних богiв собi шукає.
А сьогоднi Анґел менi сповiстив,
Що Христос ся народив.
I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.

Цар 3: 
Я - цар грецького народу,
я не боюсь нiчого зроду,
Де мiй народ по морю гуляє
i Бога - Зевса величає.
А на Сходi зоря засiяла
і дорогу менi показала.
I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав.

Iрод: 
Що ж, ідіть, ідіть у Вифлиєм
І царю вклоніться,
А назад вертатемите-
сюди поверніться.
Вкажете мені путь
Куди йти треба
Бо вклонитись йому
У мене велика потреба.

(Царі виходять) 

Iрод: 
Відколи я вчув оцю новину,
Що новий цар народився,
Не маю спочину.
Я не можу цього знести!
Я зітру цього Месію,
Бо трон мій царський забрати він не сміє!
Воїни!
Всіх дітей в краю зібрати,
Всіх дволітніх постинати!
Кожен хлопчик до двох літ
Хай загине! - Так зробіть!
А між ними певно й він,
Знайде свій смертельний згин.

Воїн: 
Твiй наказ святий для нас,
ми виконуєм в цей час.

Iрод: 
І мале дитя в яскині
мусите знайти ще нині!
Бо інакше - всім вам смерть!

Смерть: 
О! Хтось закликує за мною,
   готова я усiх стесать косою!

Iрод: 
Смерте люба, Смерте мила,
ти завжди мені служила,
всіх косила ворогів,
всіх кого я повелів.
А тепер скоси Того,
що в вертепі народився,
З Пречистої воплотився

(Коляда 3: 'Не плач Рахиле')

Iрод: 
Гей солдати мої вірні!

Воїн: 
Ми тут, царю!

Iрод (до воїна): 
Ну то що? Всi дiти вбитi?

Воїн: 
Так, мiй царю!

Анґел 1: 
Не тішся, Iроде лукавий,
нажився ти лихої слави.
Ніщо безкарно не пройде,
і ніщо не зникає,
і над катом кожним
меч долі звисає.

Анґел 2: 
Хоч діток ти вбив,
Свою душу - загубив.
Тож знай, що Месія не вмер - Він живий!

Анґел 1: 
Ось тобi - новина:
Межи дiтьми, не вбито Божого Сина!

Iрод:  (з розпачем)
Що?!! Бунт, зрада!!!

(і, оговтавшись)

О Смерте, Смерте моя мила,
Ти всякий бунт у зародку душила!
Прилинь, махни косою раз i вдруге,
Нехай не будуть в свiтi добрi люди!

Смерть:  (немов відлуння)
О-го-го-го!
Нi синку, їх нам не здолати.
Ходім зі мною
в темряви і вічності палати.
Бо мале дитя в яскині
Має владу в світі нині,
Мушу я йому служити,
А тебе я маю вбити.

Чорт: (захекано): 
Пройшов я тисячі доріг,
стоптав я тисячі чобіт,
аж поки долетів сюди.
(Нюх, нюх) Ха-ха
О, тут вже чую грішну душу!
Її з собою взяти в пекло мушу!

(приступає до Ірода) 

Iрод: 
Гей, сторожа!

Смерть:  (відганяє косою солдатів)
Вона вже не поможе.

Iрод: 
О Смерте, Смерте моя мила!
Зостав мене, я жити хочу -
Усю тебе я озолочу!

Смерть: 
Вiд мене не вiдкупишся ти злотом,
вражий сину, - пiшли зi мною в домовину!

Чорт: 
Ходім, ходім, мiй любий царю,
тебе в смолi я покупаю!
Пішли зі мною в пекло,
там нам буде тепло!

(Смерть косою за шию забирає Ірода, Чорт підштовхує його ззаду рогачем). 

Анґел 1: 
Прощавайте, добрі люди,
Вже спокій від нині буде.
Щиро Господа благайте,
Своїх діток научайте.
Щоб до церкви всі ходили,
Щиро Богу ся молили,
Здержуйтеся від пустоти,
Не робіть батькам гризоти.

Анґел 2: 
В хаті клопіт не ведіть.
Із сусідами, звичайно,
Не сваріться, бо не файно.
Кожен з Вас запам’ятав,
Як важко Ірод умирав.
Він не хотів по правді жити,
Бога не хотів любити,
Все в гріхах бенкетував,
Чорту душу продавав.

Анґел 1: 
Шляхом Ірода не йдіть,
До Бога ся поверніть,
То Вас Бог буде любити,
Буде Вас благословити,
Пошле Вам щасливу долю
І удома, і на полю.

Пастушок 1: 
Добре сталось, слава Богу,
Тож збираймося в дорогу.

Пастушок 2: 
Але заки вийдем з хати,
Треба щастя побажати.

Пастушок 3: 
Дім добром обдарувати

Пастушок 4:  (урочисто говорить і засіває):
Віншуєм вам нині усі добрі люди,
Нехай поміч Божа завжди з вами буде.
Хай кожної днини, кожної години
Бог благословить, біда хай загине!
Бувайте здорові разом з діточками,
Нехай смутку й горя не буде між вами,
Худібка і джмілка нехай виростає,
А град, вогонь, туча - Нехай вас минає.
Нехай добре родить жито і пшениця,
Усякеє збіжжя, усяка пашниця.
Христос ся рождає!

Звіздар: 
Господарі, прощавайте!
Хай минає усе лихо,
Нехай Біда сидить тихо.
Тож збираймося в дорогу,
Заспіваймо славу Богу.

Жид: (з торбою)

Пішов я та й колядувати
Ступив я до чужої хати-
А там їли-попивали,
А мені ніц не давали:
Бідний я, бідний я.

У п’єцу пироги варили
Під п’єцом голубці студили-
Я ся ближче присував,
По одному витягав,
В торбу клав, в торбу клав.

Та мені того було мало -
Пішов я в комору по сало,
Та ще сала не дістав,
Як мя господар злапав-
Так мя справ!!! Так мя справ!!!

Анґел:
Прощавайте, мир в цій хаті
Щасливі будьте і багаті,
Майте волю добру, гожу
Тільки вірте в ласку Божу
Ласка Божа вас спасе
Край і нарід піднесе!

Пастух: 

Ми на тому добрі люди коляду кінчаєм,
Щастя-долі цьому дому
Щиро всі бажаєм!

Примітки:
Слова: Ромко Ніс
Обробка, переклад: Леся Скромна
За основу взято вертеп записаний у с. Головецько Сколівського р-ну Ярославом Кердом, вертеп Василя Хомика, вертеп Василя Сидя.

Джерело