субота, 24 грудня 2016 р.

«РІЗДВЯНА ІСТОРІЯ ПРО ГАЛЮ ТА КОЗАКІВ-РОЗБІЙНИКІВ». Музична вистава

«РІЗДВЯНА ІСТОРІЯ ПРО ГАЛЮ ТА КОЗАКІВ-РОЗБІЙНИКІВ». Музична вистава. Отець Вадим Семчук

© Автор: свящ. Вадим Семчук

Дійові особи
  • Галя
  • Мама
  • Микола
  • Отаман
  • Козаки (2-3 чол.)
  • 1-й розбійник
  • 2-й розбійник
ДІЯ 1

Старовинна сільська українська хата. В центрі сцени – вікно.
Мама з дочкою Галею сидять біля вікна та вишивають.

Галя.    Мамо, а де Микола?

Мама. Твій брат разом із своїми козаками поїхав на базар подарунки до Різдва купувати (Пауза).
Донечко, а Петро таки гарний парубок. Казав кум,  що буде навесні сватів засилати. Хотіла б я такого  зятя.

У цей час у вікно непомітно для мами та дочки заглядає отаман розбійників.
Одне око у нього перев'язане чорною пов'язкою.

Галя.    Таке скажете! Ви ж знаєте – я не хочу заміж (Пауза).
Ігуменя мені вже дозволяє співати в монастирі. Якби ви знали, як мені добре там!

Мама. Донечко, ти ж знаєш, що мені буде важко без тебе.

Галя.    Ой, мамо. Піду краще по воду до річки.
                  
Бере відро, виходить. Виходить і мама. На сцені з'являється отаман розбійників.

Отаман.              Яка дівчина! (Ходить по сцені, мріє). Гарна! Розумна! Усе за неї віддав би! (Рішуче виходить за куліси).

ДІЯ 2

Ліс. Навколо чавунка сидять двоє розбійників. Їдять картоплю. Виходить отаман, розгублено дивиться під ноги. Сідає, знову встає – видно, він чимось схвильований.

1-й розбійник (не відриваючись від  їжі). А що це з нашим отаманом?

2-й розбійник.                Може закохався? (Сміється).

Отаман роздратовано показує йому кулак. Підводиться. Звучить музика. Отаман співає пісню "Розпрягайте, хлопці, коней” (2 куплета). Розбійники спостерігають за ним.

Отаман.              Ой хлопці. Якби ви бачили цю красуню! Очі – мов ніч. Брови – шну-ро-о-о-чком! (Намагається рухами передати свої почуття).

1-й розбійник (підводиться). Чи це не Галя?!

2-й розбійник.                То коли свататися підемо?

Отаман.                                             Сьогодні! (Рішуче тупає ногою).

2-й розбійник.                Та як?

1-й розбійник.                У селі ж усі знають, що ми розбійники. Нас і близько не підпустять.

Отаман.              Що б ви без свого отамана робили? Нічого без мене не варті!

Виходить на мить, приносить мішок з одягом, кидає під ноги розбійникам.

Отаман.              Чого витріщилися?! Це козацьке вбрання. Переодягайтеся! Пограємося в козаків-розбійників (Сміється, підморгує до розбійників).

1-й розбійник (розглядаючи одяг). Оце отаман! 

2-й розбійник.                Голова!..

Розбійники одягають козацькі шаровари, пояси та інше.
У цей час звучить музика з пісні "Несе Галя воду" без слів,
щоб розбійники встигли переодягнутися.

Отаман.                                             Переодягнулися? Гайда Галю викрадати!

Виходять.

ДІЯ 3

Звучить 1-й куплет пісні "Несе Галя воду". В цей час на сцену повільно виходить Галя з відерцем. Позаду підкрадаються до неї розбійники. Коли закінчується приспів, отаман дає знак рукою, і розбійники кидаються до Галі, натягують на голову мішок, в'яжуть. Галя намагається вирватися, кричить: "Рятуйте. Люди, допоможіть!" Розбійники виводять її. Звучить пісня "Їхали козаки". Після закінчення першого куплета на сцену швидко (наскільки це можливо для старенької жінки) шкандибає мама. Плаче, заламує руки, падає навколішки.

Мама.                 Ой лишенько! Донечко! Сонце моє, куди повели тебе? Ой горе мені! Люди! Допоможіть!
            
Вбігає троє козаків, серед них – Микола. Піднімає матір з землі.

Микола.             Мамо, що сталося?

Мама.                 Ой горе мені! Розбійники вкрали Галю і повезли до лісу. Вона по воду пішла, я почула крик (Плаче).

Микола.             Не плачте, мамо. Я знайду Галю. Гайда, хлопці, на коней!

Хтось із козаків.                             Їдемо!

Виходять, за ними шкутильгає мама.
Звучить пісня "Ой на горі там женці жнуть" (1-й куплет).

ДІЯ 4

Ліс. Розбійники і отаман заводять Галю, садять на пеньок,
розв'язують рота, руки залишають зв'язаними.

Отаман.              Не бійся, Галю, ніхто тебе не скривдить. Я люблю тебе, Галю, і знаю,  що ти полюбиш мене. Я хочу, щоб ти була моєю дружиною.

Галя мовчить.

Отаман               (стає на коліно перед нею). У мене багато грошей, одягу. Зі мною тобі буде добре. Будеш ходити вся в золоті.

Галя.                    Нічого мені від тебе не потрібно. Я не піду за тебе.

Отаман               (рвучко встає; тон розмови стає різким, грубим). Не з батьком розмовляєш. Ти що забула, хто я такий?!

Ходить по сцені, знову підходить до неї. Говорить уже лагідніше.

Отаман.                             Галю, будь моєю. Останній раз тебе прошу.

Галя.                    Ні!

Отаман               (вихоплює шаблю, замахується, але переборює себе,  опускає руку). Твоє щастя, що я люблю тебе. Я відпускаю тебе під чотири вітри. Йди геть із моїх очей!
  
Перерізує шаблею мотузку, звільняє Галю, але сам необережно раниться.
 Зойкає, випускає з рук шаблю, притискує другою рукою рану. Галя кидається до нього, відриває від подолу своєї спідниці стрічку (яка перед виставою легенько пришивається). Обмотує йому руку.

Отаман.                                             Ти смієшся наді мною? Іди, ти вільна!

Галя.                                    Я не можу залишити тебе в такому стані. Боляче?

2-й розбійник.                Він її з дому викрав, а вона йому рану перев'язує.

1-й розбійник.                Якась дивна!

Отаман.                                             Навіщо ти це робиш? Ти любиш мене?

Галя.                                    Господь повелів усіх любити.

Отаман                                              (недовірливо). Хіба так буває?

Галя.                                    Буває… 

Пауза. Відходить до середини сцени, говорить до зали.

Нині свято Різдва. Багато років назад це було. Господь мій Ісус Христос прийшов на землю і став людиною. У звичайнісінькому хліві на сіні Він знайшов собі перший притулок. Все Своє життя Він ніс людям правду і любов. Він ніс себе людям, але вони в більшості своїй не прийняли Його.
Люди кажуть, що правди немає на світі, що Христа розіп'яли, але Він воскрес і постійно воскресає в наших душах, приносячи туди тиху, невимовну радість нового життя. І коли ця радість поселяється в тобі – це трішечки боляче. Але радість того, що Христос хоче бути в тобі, перемагає усе.
Ви можете зв'язати мене, можете позбавити життя, але в серці у мене – Бог. У душі спливають слова мого Господа: "Блаженні вбогі духом, бо тих є Царство Небесне",  "Блаженні ті, хто плаче, бо вони втішаться", "Любіть один одного, як і Я возлюбив вас". І тому душа моя вільна.
«РІЗДВЯНА ІСТОРІЯ ПРО ГАЛЮ ТА КОЗАКІВ-РОЗБІЙНИКІВ». Музична вистава

 Отаман.              Галю, я зрозумів. Я хочу бути таким,  як ти. Я більше  не хочу грабувати.

1-й розбійник.                Ви як хочете, але  я в розбої вам більше не товариш. (Кидає шаблю).

2-й розбійник.                І я так само.

Чується свист. Забігають козаки з оголеними шаблями.

Микола.                             Галю, відійди в сторону.

Галя.     Миколо, не зачіпай їх. Це наші друзі (Затуляє собою розбійників).

Микола.                                            Що трапилося?

Галя.                                    Сталося чудо. Я тобі усе поясню.

1-й розбійник.                Галю, прости нас. Простіть, браття, простіть, чесні люди, за все те зло, що ми вам причинили (Кланяється під час цього).

2-й розбійник.                Хлопці, прийміть нас до себе.

Микола.                             Ну, якщо так, то братаймося.

Розбійники, отаман, козаки обнімаються. Галя виходить на середину сцени,
повертається обличчям до зали, глядачів. Розбійники та козаки стають поруч.

Галя.    Нині свято Різдва. Але найбільше чудо в тому, що Христос народився в наших душах. Тому будьмо гідні цього великого, безмірного дару!

Кланяються.

© Публікується на rizdvo.blogspot.com з дозволу автора.

2 коментарі: