Вертепне дійство. Сценарій.

Реквізит: розмальована і прикрашена вертепна рамка (на ніжках) із завісою, угорі написано: „Христос ся рождає!", всередині рамки підвішена маленька колиска з лялькою, на високій жердині – восьмикутна об'ємна зірка, дзвоники (різні), дари, коса, мішок для міхоноші, костюми для учасників дійства.

Дійові особи:

1. Цар Ірод,
2. Воїн І
3. Воїн ІІ
4. Янгол І
5. Янгол ІІ
6. Цар І
7. Цар ІІ
8. Цар ІІІ (всі з дарами)
9. Чорт
10. Смерть
11. Рахиль з немовлям (лялькою),
12. Подорожній,
13. Пастух І
14. Пастух ІІ
15. Мошко
16. Сара
17. Козак
18. Слобожаночка І
19. Слобожаночка ІІ
20. Звіздоноша
21. Міхоноша, інші учасники, що можуть співати.

Всі співають колядку “Пане господарю, що на твому дворі”

Ява 1

З гурту виходять пастухи і виголошують:

1-й пастух: Хай радість буде в вашій хаті,
На хвилю просим нас прийняти.
Пригода дивна нині стала:
У небі зірка засіяла.

2-й пастух: Весь світ нині звеселився,
Бо Син Божий народився,
І ви, браття, звеселіться,
Рожденному поклоніться!

1-й пастух: Ясна зірка засвітила,
Нам дорогу возвістила,
Аж до того Вифлеєму,
В ту країну незнаєму,
Де Пречиста Сина мала,
Світ добром обдарувала.

2-й пастух: Ми дорогами-стежками
Поспішали із дарами,
Там янголи стали в лаву,
Заспівали Богу славу,
Пастирі там поклонились,
Богу щиро помолились,
І славили Бога-Сина,
Що прийшла святая днина.

Співається колядка “По всьому світі стала новина”

Під час останніх слів з'являються два янголи, вклоняються всім і возвіщають:

1-й Янгол: Востаньте і радійте, яко все приспіло,
Різдво Спасове, пророками напророчене!

2-й Янгол: Ісус вже народився від Діви Богородиці,
Встаньте і славте його всюди,
Нехай взнають всі наші люди!

Пастухи приносять в дар божественному дитяті ягнятко та інші дари.
У вертепі відкривається завіса (Вифлиєм)

1-й Янгол: Всі люди народженого восхваляйте!
Ти, вертепе, звеселися,
Се бо в тобі Христос родився,
Во струннім псалтирі
Народженого славлять у всім мирі!

2-й Янгол: Віл, Віслюк його вітають,
І пастирі прославляють

Всі янголи: Народженого, явленого
І во яслах безсловесно покладеного!

Всі співають колядку “Нова радість стала”.

Ява 2

З лівого від вертепа боку з'являються воїни та Ірод.

1-й пастух: Десь Ірод гряде
В країни Вифлиємські
Полонити всі храми,
Аби зискати Христа народжена,
З воїнством превеликим!

2-й пастух: І велів же він у своєму повіті
Народжених сьогодні
Всіх дітей ізбити!
О, Іроде преокаянний!

Всі: О Іроде преокоянний!

Ява З

Три східні царі виходять з правого боку і, обходячи коло, ідуть до Ірода.

3-й пастух: Ідуть троє царів ко Христу со дари.

Ірод: Царі і таваріщі, куда ногі ваши?
Каму дари і поклони ваши пріношаша?

Царі (разом): Ко Христу – первісточку Поклін віддавати,
Щоби в милості Його Вік перебувати.

Ірод: Ґдє же Он раділся?
Єжелі в майом царствє -
То нє запрєщаю, ідіте - іщітє.
Прашу і мєня о Ньом вазвєстітє.
Вєдь і я пайду єму пакланюся,
І яко прєд сільним царьом смірюся.

Виносять зірку і, співаючи колядку “Іде звізда чудна”, обходять коло:

Царі підходять до Вифлиєму (вертеп).

1-й Цар: Ми до тебе, Христе,
Царю народжений,

2-й Цар: Бо будемо силою
Твоєю захищені.

3-й Цар: Прийми працю нашу,
Прийшли Тя вітати,

Царі (разом):Смиренно уклін
Тобі віддавати.

Підносять до вертепу дари.

Подорожній: А за царями і я з дарами
До тебе, Христе,
Йду з молитвами
За український нарід, родину,
За обездолену нашу Вкраїну.
І тебе просим, дитятко Боже,
Як біднеє серце просити може:
Змилосердся, Боже, над нами,
Над нашим краєм та над братами,
Пошли ж нам долю,
Верни нам волю,
Додай снаги, сили та світла,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа!

Царі вклоняються, потім повертаються, щоб іти до Ірода,
їм назустріч виходять янголи.

1-й Янгол: Куди, царі, йти бажаєте?
Чи не до Ірода знову?
Инший шлях топчіть,
Повірте сьому слову.

2-й Янгол: Ірод вам тоді у нього
Говорив лукаво,
Ви ж не слухайте його,
А йдіть направо!

Царі: Вдячні ми Вам, янголи,
А найпаче - Богові,
Що на шляху нашім
Нам вказав дорогу.
Проведіть нас, янголи,
Небесні, красиві,
Щоб не мав нас в руки
Ірод сей брехливий!

2-й пастух: Янголи віщають,
На путь наставляють,
Иншим шляхом ідіть,
До Ірода не верніть!
Волхви повернули,
В Ірода не бувши,
І пішли додому,
Біди не набувши,

3-й пастух: Пішли в сторони свої,
Христа полюбивши,
Хочуть з ним у небі жити,
Вік йому служити!

Ява 4

Ірод: Какой, какой урон
Нашей царськой славє!
Насмєялісь нада мной
В маєй же дєржавє!
Я паслал іх в Віфлієм,
Чтоби іспитаті
О чудєсном етом
Раждьонном дітяті,
но а ні мнє а ньом
Вєсть нє ізвєстілі,
Как прастова мужика
Мєня абальстілі!
Раскальонная утроба
Нє вєсть, что чініт.
Вєдь я царь! І кто может
Мєня асудіть?

Ірод (до Чорта):
Как, скажеш, нада нам
Єго убіть, ну а потом
судить і по закону?

Чорт: Який закон? Навіщо той закон?
Давай указ – і згідно з ним нараз
Усіх дітей під ніж – і доста!
З указом, царю, дуже легко й просто.
Бо той указ – мов на єдиний раз.
Скажімо, виняткова ситуація –
Й історія признає тобі рацію,
І вбивцею ніхто не назове,
І не візьме тобі ніхто за зле –
Ти ж царство рятував, його велику славу,
І тим укріплював державу.

Ірод (до воїнів гнівно):
Абайдітє ж маі гради,
Все маі прєдєли!
Убівайтє всєх младєнцев,
Гдє би нє узрєлі!
Воїни: Ґасударю! Твой пріказ
Випалніть гатови:
Ми на всєх врагов тваіх
Наложим акови!

Виконується колядка „Ірод-цар за Христом ганявся"

Ява 5

Воїн веде Рахіль до Ірода.

1-й воїн: Ступай, бабо, ступай
Не вгинайся, ступай!

(до Ірода) Вот, Царю, твій наказ
Ми добре сполняли,
В усіх городах
Дітей повбивали!
Це один із младєщев
У царствє був зостався.
Я довго ще за його
Матір'ю гнався!

2-й воїн: Се - послідня жива дитина
Перед тобою,
Так мати хоче замінити
Смерть її собою!

Ірод: Я царськава слова
Не магу смєніть!
Павєлєваю нє мать,
а сина убіть!
Воїн мечем убиває дитину.

Рахіль (до Ірода, голосячі):
Змилосердись, царю!
Верни моє чадо!
Нащо його вбили?
Воно ж іще младо!
о, Іроде беззаконний,
Мучителю стопекельний!
Яку ти в дітях вину обрітаєш,
Що мечами від сосців
Наших відриваєш?

Ірод: полно баба, полно шуміть!
Об убітом нечего жаліть!
Воїни виганяють Рахиль і виходять за нею:
Ступай, бабо, ступай!
Здєсь баляси нє точи!

Виконується колядка „Не плач, Рахіле"

Ява 6

Мошко (здивовано):
Вай – вай, што віжу, сколькі люду!
Радосьці, сьпєви, барздо цуду…
Месію хлопи визирают
І корчму Мошкі обминают.

Сара: Віжзіш, хлопи подуріли:
На виборах поб’єділи
Юж не сіют і не косют,
А спасіння в Бога просют.

Мошко: Ой панов’є, дармо ждати:
Прийде Ірод – всєх за грати,
Демократов, демагогов,
Ібо так угодно Богу!

Сара (облесливо): Ци не ліпше в корчму іти
Випіть, скушать, одпочити…
Політика – не для хлопа,
Нацо – Бога, нацо – попа?!

Козак: Годі Мошку, нас дурити,
Ми без тебе вмієм жити!

Слобожаночка 1:
Без облуди, без мороки,
Є у нас свої пророки.

Козак проганяє Сару та Мошка геть.

Ява 7

Ірод (у задумі, тяжко):
Уви, какая сєх врємьон
Сдєлалась перємєна,
Думал я уж вєчна жить,
Ан блізітся, навєрнає, кончина!
(зненацька войовничо):
Аднака ж я і сам
Са Смєртію сражаться буду!
Воі вєрние маі!
Станьте у парога!
І да Смерть нє убєжит,
Звітє на падмогу!

Воїни стають у караул.
Входить Смерть з косою.

Смерть: Що ти. Іроде, неситий,
Нащо це болтаєш?
І мене убити
Сам повеліваєш?
Із пропасти ада,
Будеш ти знати,
Невиннії чада
Та як побивати!
(убік): Зайди, брате-друже,
Мені пособити,
Від оцього кровопивці
Земельку звільнити!

З'являється Чорт.

Ява 8

Чорт: Я прийшов, подруженько,
Тобі на пораду!
І бувають же такі
Запеклії гади!

(до Ірода):Хіба ти не хочеш
Брататися зі мною?

(до Смерті): Підійми ти, сестро, косу,
Вдар його по голові,
Щоб затямили тутешні
Хто над ними головний!

Ірод (з переляку кричить на Смерть) :
Ти пашто мєня стращяєш?

Смерть: Та чи ти мене не знаєш?

Ірод: Аз єсмь богат і славен!
І не єсть нікто мнє нє равєн!

Смерть: Слава пройде і багатство
Скоренько минеться!
І цієї коси
Досить одного замаху –
І помреш ти, чоловіче,
Від самого страху!

Ірод: Касі ти, старая, траву
Сваєю касою!
Нє тєбє, кастлявая,
Сравніться са мною!
Я магуществам і сілай
Тєбя унічтожу!

Смерть: Тю, дурненький,
Та я з тебе
Навіть не сміюся,
Бо нікому в світі
Я не поклонюся!
Я- одна цариця
На всі ваші страни
Я - усього світу
Найважніша пані!
Князі і царі –
Під владою моєю
Усіх посічу
Косою своєю!

Б'є косою Ірода, той падає і довго конає!

1-й пастух: Загризався проти Смерті,
А вбитий косою,
Вона в пекло зараз візьме
І тебе з собою!

2-й пастух: І ти будеш завжди там,
Завжди перебувати!
Здихай, царю-Іроде,
Окаянний кате!

Ява 9

З'являється Чорт і бере в обійми Ірода.

Чорт (басом):Довго ждав я твою душу
І тепер забрати мушу!
Будеш нам смолу возити,
Вічно в пеклі будеш гнити!
(піднімає Ірода): От так беруть,
От так несуть
Розкішників світу,
Понєже дать не можуть
Пред Бога отвіту!
Чорт виносить Ірода геть.

1-й пастух: Не відав же він,
Що істребиться,
І царство його
Вкінець розориться!
Заслуга його знатна
І всім явна,
Зате і пекельна бездна
Наготована,
О, Іроде преокаянний!

Всі: О, Іроде преокаянний!

На середину величаво виходять Янголи.

Янгол 1: Мир і спокій цьому дому!
Тут немає місця злому!
Не незгода, а злагода,
Єдність і любов народу,

Янгол 2: Не темнота, а просвіта,
Що як сонце серед літа
Освітляє трави й паші —
Так освітить душі ваші,
І засяє світло Боже,
Правда кривду переможе!
Виходять Слобожаночки

Слобожанка1: Я іду із Слобідщини
Серцем лину до Вкраїни
До месії разом з нею
Йдем за світлою зорею

Слобожанка 2: І в нас, над хвилями Дінця-
Щаслива радісна пора:
Народ скидає ланцюги.
Тремтять запеклі вороги

Виходять пастухи

1-й пастух: Добре сталось! Слава Богу!
Тож збираймося в дорогу.

2-й пастух: Але перш ніж вийдем з хати
Треба щастя побажати!

1-й пастух: Віншуємо вам нині,
Усі добрі люди!
Нехай поміч Божа
Завжди з вами буде!
Бувайте здорові
Разом з діточками,
Нехай смутку й горя
Не буде між вами!
Христос рождається!

Всі: Славімо Його!

Всі учасники дійства стають разом і весело співають колядку „Добрий вечір тобі..."

Слобожанка1: Радість в скрізь велика нині
По всій нашій Україні
Йде розлого наш Месія,
Світла радість і надія.

Слобожанка2: І ми маєм мандрувати,
Дитя Боже прославляти.
Будьте щасні та багаті
В українській щедрій хаті!

На середину виходить Міхоноша з мішком.

Міхоноша: Казав нам Бог
По Коляді ходити
І Колядою
Весь світ веселити!
Що будете давати,
Не будем гордувати!
Нехай добре родить
Жито і пшениця,
Усякеє збіжжя,
Усяка пашниця,
У полі ядро, а в домі-добро!
Добривечір вам у Свят-вечір!

Виконується колядка “Бог ся рождає”.
Співається заключна колядка “Небо і земля ”, після якої розігруються народні різдвяні інтермедії.

Авторські привітання з Різдвом, Новим роком, Колядою для SMS українською.

Олег Возняк

* * *

Червона рожа усі роси покрила,
Багата Пані усіх нас обдарила,
Чим віншую, тим дарую:
На многая літ прожити,
А по смерті з Ісусом Христом на небі
золоту корону носити!

У віншування зміст наступний:
Багата Пані - Марія,
Носити золоту корону після смерті - означає прожити життя так,
щоб тебе могли після цього коронувати.

* * *

Весь світ Богу веселився,
Коли Христос у шопі народився.
Там його Пречиста Діва-мати повивала,
Волам, ослам доглядати казала.

Воли, осли доглядали, на колінця припадали,
Парою Його зігрівали.
Хай той Ісус годить, а Вам - нічо не шкодить,
Щоб Ви ся утішали, як ангели на небі...

НА МНОГАЯ ЛІТА, БУВАЙТЕ ЗДОРОВІ!

* * *

Маленький Ісусик на світ ся раждає,
Своїми ручками Вас усіх благословляє
І Вашу хатину, і Вашу родину,
І всю Україну! ХРИСТОС СЯ РОЖДАЄ!

* * *

Маленький Ісусик не спить, не дрімає,
Своїми рученятами весь світ обіймає.
І вашу хатину, і вашу родину,
І всю Україну – Христос ся рождає!

Й. Стуцюк

З Різдвом Христовим!

Хай за вікном хуртеча злиться,
А нам співати і радіти.
Горить ялинка у світлиці –
З Різдвом Христовим, любі діти!

Дніпро обняв дзвінкі Карпати,
А в хаті вже кутя і сіно.
Дозвольте заколядувати:
- З Різдвом Христовим, Україно!

О.Кобець

Колядник

Під ногами сніг рипучий,
Вітер стріхи обміта:
Нині день ясний, блискучий –
День Народження Христа!

Н. Мудрик- Мриц

Колядка

Ой ішла Колядка
Вулицями в місті,
У стічках сріблястих,
В світлому намисті.
Іскорки веселі
На сніг розсипала,
„Божий Син родився!” –
Усіх сповіщала.

Зоряна Живка

РIЗДВЯНЕ ВІНШУВАННЯ

Різдвяна зоря зазирає до хати.
Хай буде на радість ця хата багата!
Даруй нам, Ісусе, любові у серце,
Нехай вона рясно на ближніх поллється!

Зміцни нашу віру, Спасителю в яслах,
Щоб світло Твоє в наших душах не згасло!
Очисти від злого, навчи пильнувати,
У кожному дневі Тебе шанувати!

***

Що Тобі подарувати?
Може срібло, може злато?
Смирну, ладан, перли, рожі?
Що Тобі принести, Боже?
Пісню гарну заспівати?
Що Тобі подарувати?

Я не маю срібла-злата,
І на перли не багата,
На снігу немає квітів,
Пісню скласти – треба вміти.
Серце лиш принести в силі,
Ти прийми мій дар, Месіє!

РІЗДВЯНЕ

У чорнім небі заясніли зорі,
На вулицях ввімкнули ліхтарі.
Всі перехожі, як волхви-царі
Несуть свої скарби, свої дари.
Для кого? Може, це для Бога?

На вулицях ясніють ліхтарі,
У чорнім небі увімкнули зорі…
Ісусові немає знову місця,
Хатини, де Він має народиться.
Дари різдвяні знову не для Нього…

В твоїй душі вже згасли ліхтарі,
В брудні шибки не зазирають зорі?
Впусти Христа, мов до вертепу, в серце,
Свята любов у нього увіллється,
І янгол в небі радо заспіва.

І станеш ти волхвом, царем зі сходу,
І принесеш Маляті-Богу злото,
Ладан і смирну щирої любові.
І пісня ангелів за Божим словом
Тобі відкриють таїну Різдва.

РІЗДВО

Ніч як ніч. Вифлеєм. Зорі сяють.
В листі пальмовім вітер співає.
Місто, мабуть, уже давно спить –
Кожен хоче від праці спочить.
Хоча ні. Он, поглянь, хтось іде.
Чоловік, віслючка він веде.
На тім жінка сидить, утомилася бідна,
Шлях тяжкий, а вона ще й вагітна.
І нема їм притулку, ночівлі немає.
«Сподівайся, кохана, Бог бачить, Бог знає»,
Знов у двері з надією стука,
А у відповідь – тиша, ні звуку.
Він до інших, і знову луна:
«Далі йдіть, далі йдіть, місць нема».
Вже останній будинок стоїть.
«Подорожні? Куди вас пустить?
Повна хата… Хоча зачекай,
В мене хлів є, туди й завертай.
Тепло там, сіно свіже для ложа,
Зараз ковдру ще дам…Милий Боже!
Ти ж родити вже маєш, дитино,
Я води принесу і тканину…»
В листі пальмовім вітер співає.
Вбогий хлів. Вифлеєм. Зорі сяють,
В небі їх засвітив певно хтось?
У цю ніч народився Христос.
«Моє сонечко, спи, люлі-люлі-люля, –
Колихає Марія Святе Немовля, –
Засинай, – і з любов’ю підносить до вуст, –
Моя зіронько, пташко. Ісус…»
І дитя засинає в ясельцях на сіні.
І, схилившись над Ним, засинає Марія,
І утомлений Йосип дрімає,
А у небі велично зоря дивна сяє.
Янгол з неба звіща: «Цар родився вам нині,
Тихо спить Він у яслах на сіні,
Бог прийшов і надію дарує землі».
Ніч як ніч; тихо, люлі-люлі.

РІЗДВЯНКИ

І

Завтра знову свято буде,
Завіта Різдво до нас
“Радуйся,” – лунає всюди, –
“Народився людям Спас”

Каже знову повідає
Нам стара колядка,
Як у яслах спочиває
Пресвяте Малятко

Заясніла над вертепом
Зіронька велична.
Ангел сповіщає з неба
Про спасіння вічне.

“Слава Богу, мир у серце,” –
Радісно співай
Фіміамом пісня ллється
“Богу серце дай!”

ІІ

У віконце нишком стука янголя...
Десь у Вифліємі спить Святе Маля,
І віта народження Божого Царя
Сяйвом превелична в небесах зоря.

Не знайшлося місця Богові в готелі,
І Марія в ясла сіно Йому стелить,
Лагідно цілує і співає тихо:
“Хай Тебе, Синочку, оминає лихо
Спи, моє Дитятко, люленьки-люля”

Стука у віконце нишком янголя...
Колядує місяць, зірочки рясні,
Линуть в піднебесся радісні пісні:
“Нині торжествують небо і земля!”
Нишком у віконце стука янголя...

ІІІ

Зірко різдвяна, гори, гори!
Несуть для Месії волхви дари
До славного міста, в Єрусалим,
Вклонитись Цареві, схилитись пред ним
Та в царськім палаці Месії нема.
Куди ж мудрим старцям дорогу тримать?
“Глаголе пророк, що у Вифліємі
Ми Боже Дитятко напевне знайдемо”

Зірко Різдвяна, гори, гори!
Несуть для Месії волхви дари
Знайшли у хатині Марію з Дитям
“Цареві я золото щиро віддам”.
“Приношу страждальцю невинному смирну,
Стікатиме кров, як текучая мирра”.
“Предвічному Богу, що втілився нині
Я ладан приношу,” Вклонились дитині.

Зірко Різдвяна, гори, гори!
Несемо і ми для Месії дари:
Як золото – серце, як ладан – хвалу,
Як смирну – любові краплину малу.

ІV

Всі дерева й трави сплять,
Тихо зорі мерехтять.
Лиш одна ясна зоря
До вертепу зазира.
На духмяне ложе з сіна
Божого поклала Сина
І співа Марія-Ненька:
“Спи, Ісусику маленький.”
“Народився нині Цар, –
Пастушкам біля отар
Ангел радо промовля, –
В яслах знайдете маля.”
І вівчарики, і вівці
Йдуть Ісусу поклониться,
А дерева й трави сплять,
Тихо зорі мерехтять.

РІЗДВЯНЕ ДИВО

Ось воно – диво спасіння:
відтепер не в далекому небі
а в вертепі
в пелюшках на сіні
Бог.
Цілий світ
вернувся на виворіт,
і тепер до неба один крок.
Й хоча невгасно
танцюють зорі
і янголи в хорі,
але Бог – це Дитя у яслах.
Незбагненною тайна здається:
Бог завжди на небі…
але Небо в вертепі,
а вертеп у моєму серці!

***
Визираю я зорю над містом,
Ангелів чекаю з благовістям,
Щоб і з пастухами, і з волхвами
Поспішать до ясел у вертепі,
Щирими піснями і дарами
Привітать Дитятко – дар із Неба.

Зір багато вже яснить над містом,
Ангели співають благовістя…
Де Спаситель народивс я нині?
І хіба вертеп той так далеко –
В місті Вифлеємі, в Палестині?
Ні, він тут, в моєму він серденьку!

Едуард Сирков

(на рік Свині)

Вітання з Новим роком

З Новим роком вас вітаю,
Щастя від душі бажаю;
І щоб був наступний рік
Значно кращий, ніж торік.

Щоб ви з успіхом трудились
Та на свята веселились;
Аби грошей повен міх
Заробили ви за рік.

Щоб цвіли, неначе квіти,
Та несли вам втіху діти.
А ще зичу вам усім,
Щоб в добрі купався дім.

Щоб жили ви у здоров’ї,
Мирі, злагоді й любові
І щоб щедрими столи
Для гостей завжди були.

Зичу вам добра й удачі,
Хай на полі чи на дачі
Неодмінно в рік Свині
Вродять врожаї рясні.

Щоб збулись всі ваші мрії,
Сподівання та надії;
Щоб здоров’я, як граніт,
Дав вам Бог на сотню літ.

Щоб на радість всій малечі
Ви зібрались на Святвечір
І як справжнє торжество
Святкували ви Різдво!

О_л_Ю_с_Ь_к_А

З Новим роком йдем до хати,
Щоб Вам щастя побажати,
Бажаєм Вам щастя, здоров'я і сили,
Щоб Ви раді були, здорові ходили.

Від Миколи до Миколи,
Щоб не кашляли ніколи,
Щоб не було сварки в хаті
Ані снігу на загаті.

Нехай буде хліб і ніж,
Як голодний - сядь та й їж,
А господині ми бажаєм та доброї долі,
Нехай має стільки грошей, як трави у полі.

А господареві ми бажаєм та добрую вроду,
Нехай п'є собі горілку як холодну воду,
А всім разом ми бажаєм довгий вік,
А для себе медівник!

Юлія Турчина

Наварив куті, узвару,
До хрещеного піду,
Там колядку заспіваю,
Щастя-долі побажаю,
Щоб було все до ладу.
І усі були б здорові,
І всього було б доволі,
Завжди будьте ви багаті,
Хай пісні лунають в хаті.
А за цю мою колядку,
Прошу, дайте шоколадку!
***
Здоров’я бажаємо ми господині,
Хай затишок буде у вашій родині,
Господар хай буде багатим, щасливим,
А син нехай буде розумним, кмітливим.
Хай донечка буде як зіронька ясна,
Життя нехай буде солодке й прекрасне!
***
Вас з Різдвом вітаємо,
Вам добра бажаємо.
Хай у домі буде тепло,
Хай дзвінкий лунає сміх,
Засіки хай будуть повні,
Щоб нагодувати всіх.
Вас з Різдвом вітаємо,
Щастя вам бажаємо!
***

Ігор Григола

Я вірші писати
  не умію,
але маю я таки
  надію,
що два слова я знайду
  для привітання.
Ось мої простенькі
  побажання:
божий страх -
  премудрості початок,
хай він буде в хлопчиків
  й дівчаток,
там, де гріх,
  спиняє нас завчасно -
буде все тоді
  в житті у нас прекрасно.

***

Поздравление брату и его семье.

Что делать не рожденному поэтом,
Не уж-то слов для поздравленья не найти?
Пусть худо-беден слог, но, брат, при всем при этом
Прочти мои слова и строго не суди.

Хоть на желанья скуп, на мысли беден,
Семье твоей хочу я пожелать,
Чтоб к вам Господь был в милости безмерен,
Не преставая щедро вас благословлять.

В день Рождества в молитве обратитесь
К родженному в убожестве Христу.
Он столь богат! Вы очень удивитесь,
Познав любви Его безмерной красоту.

В глибокій долині. Колядка.

 Ноти, тескст.

В глибокій долині
Звізда ся з'явила
Там пречиста Діва-Мати
Сина породила.

Сина породила,
В пелюшки сповила,
Сіно краще за лелію
Йому постелила.

Йому постелила,
Тай йому співала,
Люляй, люляй, мій синочку,
А я буду спала.

Мамо ж моя, мамо,
Зачекай хвилинку,
А я піду аж до раю,
Принесу перинку.

Сину ж ти мій, Сину,
Де ж Ти того годен,
Ще немає і години,
Як Ти ся народив.

Мамо ж моя, мамо,
Чому ж я не годен,
Я сотворив небо й землю,
Ніж я ся народив.

Віншування з Різдвом Христовим.

Віншування на Різдво Христове.

Господин, господа, Господинова жена,
Двери отворите И нас одарите!
Пирогом, калачом Или чем-нибудь еще!
***
Коляда, коляда, На другой день Рождества!
Кто подаст пирога, Тому двор живота.
Кто не даст пирога, Тому сивая кобыла
Да оборвана могила!
***
Коляда, коляда,Накануне Рождества!
Тетенька добренька, Пирожка-то сдобненька
Не режь, не ломай, Поскорее подавай,
Двоим, троим, Давно стоим,
Да не выстоим! Печка-то топиться,
Пирожка-то хочется!
***
Ты, хозяин, не томи, Поскорее подари!
А как нынешний мороз Не велит долго стоять,
Велит скоро подавать: Либо из печи пироги,
Либо денег пятачок, Либо щей горшок!
Подай тебе Бог Полный двор животов!
И в конюшню коней, В хлевушку телят,
В избушку ребят И в подпечку котят!
***
Открывай сундучок – доставай пятачок!
***
Маленький хлопчик Сел на снопчик.
В дудочку играет, Колядку потешает.
Щедрик-Петрик, Дай вареник,
Ложечку кашки, Кольцо колбаски.
Этого мало, Дай кусок сала.
Выноси скорей, Не морозь детей.
***
Не дашь мне ватрушки – Получишь по макушке!
Не дашь пирога – Уведу корову за рога.
***
На новое вам лето, На красное вам лето!
Куда конь хвостом — Туда жито кустом.
Куда коза рогом — Туда сено стогом.
Сколько осиночек, Столько вам свиночек;
Сколько елок, Столько и коровок;
Сколько свечек, Столько и овечек.
Счастья вам, хозяин с хозяюшкой,
Большого здоровья, С Новым годом,
Со всем родом!
***
Коляда, коляда, Ты подай пирога,
Или хлеба ломтину, Или денег полтину,
Или курочку с хохлом, Петушка с гребешком!
Отворяйте, хозяева, сундучки, Вынимайте пятачки!
По копеечке давайте Колядовщикам!
***
Коляда, мол яда, Уродилась коляда!
Кто подаст пирога — Тому двор живота,
Еще мелкой скотинки — Числа бы вам не знать!
А кто не даст ни копейки — Завалим лазейки,
Кто не даст лепешки — Завалим окошки,
Кто не даст пирога — Сведем корову за рога,
Кто не даст хлеба — Уведем деда,
Кто не даст ветчины — Тем расколем чугуны!
***
Сколько осиночек,Столько вам свиночек;
Сколько елок, Столько и коровок;
Сколько свечек, Столько и овечек.
Счастья вам, хозяин с хозяюшкой,
Большого здоровья, С Новым годом
Со всем родом! Коляда, коляда!

***

Тяпу-ляпу,
Скорей дайте коляду!
Ножки зябнут,
Я домой побегу.
Кто даст,
Тот — князь,
Кто не даст —
Того в грязь!

***

Щедрик-Петрик,
Дай вареник!
Ложечку кашки,
Наверх колбаски.
Этого мало,
Дай кусок сала.
Выноси скорей,
Не морозь детей!

***

Воробушек летит,
Хвостиком вертит,
А вы, люди, знайте,
Столы застилайте,
Гостей принимайте,
Рождество встречайте!

***

На новое вам лето,
На красное вам лето!
Куда конь хвостом —
Туда жито кустом.
Куда коза рогом —
Туда сено стогом.

***

Ты нас будешь дарить —
мы будем хвалить,
а не будешь дарить —
мы будем корить!
Коляда, коляда!
Подавай пирога!

* * *

Маленький мальчик сел на диванчик,
Диванчик хрупь — гони рубль!

* * *

Щедрик, ведрик!
Дайте вареник!
Грудочку кашки!
Кильце ковбаски!

* * *

Маленький хлопчик
Сел на снопчик,
В дудочку играет,
Коляду потешает.
Авсень, авсень,
Завтра новый день!
Не стой у ворот,
Завтра Новый год!

* * *

Тяпу-ляпу,
Скорей дайте коляду!
Ножки зябнут,
Я домой побегу.
Кто даст,
Тот — князь,
Кто не даст —
Того в грязь!

* * *

Щедрик-Петрик,
Дай вареник!
Ложечку кашки,
Наверх колбаски.
Этого мало,
Дай кусок сала.
Выноси скорей,
Не морозь детей!

* * *

Воробушек летит,
Хвостиком вертит,
А вы, люди, знайте,
Столы застилайте,
Гостей принимайте,
Рождество встречайте!

* * *

На новое вам лето,
На красное вам лето!
Куда конь хвостом —
Туда жито кустом.
Куда коза рогом —
Туда сено стогом.

* * *

Сколько осиночек,
Столько вам свиночек;
Сколько елок,
Столько и коровок;
Сколько свечек,
Столько и овечек.
Счастья вам,
хозяин с хозяюшкой,
Большого здоровья,
С Новым годом
Со всем родом!
Коляда, коляда!

* * *

Ходит коляда по святым вечерам,
Заходит коляда во Павлы-село.
Собирайся, селяне,
Будем с колядой!
Открывайте сундучок,
Доставайте пятачок!
Открывайте, коробейники,
Доставайте копейки!
Подходи, не робей,
Сейчас народ потешим.
Кто будет чертом, а кто лешим!
А кто никем не хочет
Пусть за пятак хохочет!

* * *

Сегодня гулянье,
гаданье, катанье!
Блины, пироги, чаепитие,
И розыгрыши и свидания.
Зима нас торопит, — спешите!
Спешите видеть,
слышать, участвовать!
Рядитесь и из домов выходите,
Колядуйте, пляшите, шутите!

* * *

Пришла коляда
Накануне Рождества.
Дайте коровку, масляну головку,
А дай Бог тому, кто в этом дому,
Ему рожь густа, рожь ужиниста:
Ему с колоса осьмина,
Из зерна ему коврига,
Из полузерна — пирог.
Наделил бы вас Господь
И житьем, и бытьем, и богатством
И воздай вам, Господи,
Еще лучше того!

www.prazdnik.by

Різдвяний Дід. Сценарій.

Різдвяний Дід (сценарій різдвяного спектаклю для дітей 7-11 років за мотивами російської народної казки "Морозко")

Дієві особи:
Марійка
Марфуша
Різдвяний Дід
1-й Ангел – Хранитель Марійки
2-й Ангел – Хранитель Марфуши

1-й Волхв
2-й Волхв
3-й Волхв
Зірка
Ведучий

Сцена 1

Музика. Сільська світлиця. На печі сидить Марфуша. Марійка підмітає підлогу віником.

Ведучий: Жили-були дві сестрички: Марійка і Марфуша. Марійка вставала рано: Богу помолиться, корівоньку подоїть, курочок погодує, в хаті прибере, та й сніданок зготує. А Марфуша знай собі лежить на печі, пряники жує та кошеня погладжує. Так у них і день проходить: у Марійки в справах та турботах, а Марфуші з печі вставати не хочеться. А справа була напередодні великого свята - Різдва Христового.

Марійка: Сестричка моя, Марфушка, пряників не їж, Різдвяний святвечір сьогодні. Один день до свята святого залишився. А краще допоможи мені по воду сходити. Треба встигнути і сочиво приготувати, і у храм Божий піти.

Марфуша: Ось ще! Не охота! На вулиці мороз, а біля колодязя вся доріжка льодом покрилася - впаду ще.

Марійка: Мила моя сестро, заради свята святого, допоможи.

Марфуша: Ну, хіба що заради свята та пригощань допомогти ...

Сцена 2

Сільська вулиця. Колодязь.

Ведучий: Взяли вони по відру і попрямували до криниці. А біля колодязя і правда вся доріжка вкрилася льодом. Нахилилася Марфуша до криниці, щоб відром води зачерпнути, та послизнулася, і ... плюх у воду.

Марфуша «падає» в колодязь.

Марфуша: Ой-ой-ой! Допоможіть!

Марійка: Не бійся, Марфушо! Я тобі допоможу!

Ведучий: Кинулася Марійка на допомощгу сестричці, за нею – в колодязь.

Марійка стрибає в колодязь.

Сцена 3

Музика. Казковий, зимовий ліс. Марійка і Марфуша здивовано оглядаються по сторонах.

Марфуша: Ой, куди це ми потрапили?

Марійка: А де ж наші відра? Як же мы за водою ходити будемо?

Музика. З’являеться Різдвяний Дід з відрами, віддає їх сестричкам.

Різдвяний Дід: Не бійтеся, красуні, потрапили ви до мене в гості, а ось і відра ваші. Захотілося мені, старому, зробити вам Різдвяні подарунки. Тільки віддати я вам їх не можу. Та ви їх і самі, кожна для себе, яке заслужили, візьмете.

Марійка: Спасибі, дідусю!

Марфуша (в сторону): Ось старий вередливий! Приготував подарунки, а сам – «віддати не можу»!

Марійка: Куди ж нам іти далі, діду?

Різдвяний Дід: А от йдіть прямо-прямо по цій дорозі, та нікуди не звертайте. І хай допоможуть вам ваші Ангели-Хранителі.

Марійка: Дякуємо тобі. (кланяється).

Марфуша (в сторону): Чого дякувати, подарунків-то ніяких не дав.

Різдвяний Дід іде. З'являються ангели, дівчата їх не помічають.

1-й Ангел: Добре слово - алмаз дорогоцінний.

2-й Ангел: Грубе слово - камінь звичайний.

Ангел-Хранитель Марійки кладе їй у відро щось блискуче, а Ангел-Хранитель Марфуши в її відро - камінь. Ангели йдуть. Марійка і Марфуша йдуть по сцені, взявшись за руки під музику або пісню.

Ведучий: Вони йшли довго, чи коротко, тільки втомилися зовсім.

Марфуша: Куди йдемо - самі не знаємо. Краще б додому повернулися. Обдурив нас старий, ніяких подарунків не буде. Ох, як їсти хочеться!

Марійка: Що ти, Марфушка, це ж Нікола Угодник був, а на Русі його Різдвяним Дідом звуть. Він добрий і даремно говорити не стане. А їсти поки рано, потерпи, першої зірочки дочекатися треба.

Марфуша: Ось ще! Буду я якоїсь зірки чекати, коли в животі все бурчить.

Марфуша дістає пряника і починає його їсти. З'являються 1-й Ангел і 2-й Ангел.

1-й Ангел: Терпіння краще дорогоцінної прикраси.

2-й Ангел: А той, хто собі догоджає - камені в серце збирає.

Ангели кладуть у відерця дівчаткам: кому дорогоцінний подарунок, а кому простий камінь, і йдуть.

Марійка: Ой, Марфушо, дивись! Хто це йде?

Марфуша: Не знаю. Коні-то які в них волохаті, дивні.

Марійка: Це не коні волохаті, це ж верблюди!

Східна музика. Виходять три волхва.

1-й Волхв: Вітаю, добрі дівчата. Ми царі-волхви, йдемо з далеких східних країн.

2-й Волхв: Довго ми були в дорозі, йшли через пустелю, втомилися.

3-й Волхв: Не дали б і ви нам води напитися?

Марфуша: Ось ще! Себе обтяжувати, відро важке піднімати.

Марійка: Ну звичайно! Пийте на здоров'я. А Марфушу, вибачте, вона не зі зла.

Марійка подає відро води напитися волхвам. З'являються 1-й Ангел і 2-й Ангел.

1-й Ангел: Близькому послужити - подарунок коштовний отримати.

2-й Ангел: Ближньому не зарадиш - камінь в душу покладеш.

Ангели кладуть камінь і коштовність у відра дівчаток. Виходять.

Марійка: Куди ж ви прямуєте?

1-й Волхв: Ми йдемо поклонитися народженому на землі Спасителю. Він народився у Йудейській країні. Нам сповістила про це чудова Зірка.

2-й Волхв: Хоча Він зовсім ще немовля, але Він - Той, перед ким схиляється і небо, і земля.

3-й Волхв: Ми несемо Йому в подарунок золото, тому що Він - Цар.
Миро - тому що Він - Людина.
Ладан, тому що Він - Бог.

Волхви кланяються і йдуть. Марійка: Марфуша, невже це ті самі волхви, які йдуть вклонитися Немовляті Ісусу Христу!

Марфуша: Ой, Марійка! Як цікаво! Я б теж хотіла поглянути на Нього хоча б одним оком. Це, напевно, той подарунок, про який говорив Різдвяний Дід.

Марійка: Але як же нам знайти дорогу? Куди йти далі?

Марфуша: Марійка, дивись що це?

Музика. З'являється Різдвяна Зірка.

Зірка: Марійка, Марфуша, не бійтеся, йдіть за мною, я покажу вам дорогу!

Марійка: Так це ж Віфлеємська Зірка!

Марфуша: Яка вона гарна! А я на неї чекати не хотіла.

Зірка (бере дівчаток за руки): Ви чуєте? Співає зірка:
Поспішайте всі туди, туди,
Де на соломі, серед ясел,
Народився Той, хто всіх світліший,
Хто всіх кращий й мудріший - Спаситель світу, Цар царів!

На сцену виноситься вертеп.

Зірка: Он у тій печері, недалеко від міста Віфлеєму, ви знайдете Божественне Немовля. Всі, хто йдуть до Нього в цю ніч, несуть свої дари. Навіть звірі та рослини. Птахи співають Йому свої прекрасні пісні. Тварини зігрівають Його своїм диханням. А квіти дарують Йому свій чудовий аромат.

Марійка: А що ж ми подаруємо?

Марфуша: У нас нічого немає.

Виходять Ангели.

1-й Ангел: Як немає? Подивіться в свої відерця!

Марійка (дістає зі свого відерця дорогоцінні камінці): Ах, яка краса!

1-й Ангел: Це твої добрі справи. Їх ти і піднесеш в подарунок Божественному Немовляті.

Марфуша перевертає своє відерце, з нього сиплються звичайні камені. Марфуша хапається за голову і гірко плаче.

2-й Ангел: А це твої справи, Марфушо. Що ж ти подаруєш Дитині Христу?

Марфуша плаче ще сильніше. З'являється Різдвяний Дід.

Різдвяний Дід: Що ж нам робити? Невже Марфуша не потрапить на світле свято Різдва?

Звучить красива, зворушлива музика. Усі по черзі, починаючи від Марійки, кладуть у Марфушине відро дорогоцінні камінці.

Марфуша (відводить руки від обличчя і з подивом бачить своє відерце, повне дорогоцінними камінчиками): Спасибі вам! Вибачте мене, будь ласка!

Зірка: А тепер ходімо і принесемо свої дари Дитині Христу!

Усі підходять до вертепу. Марійка і Марфуша кладуть дорогоцінні камені біля вертепу. Учасники вистави, на вибір постановника, читають вірш.

Всі співають різдвяну пісню. Кланяються глядачам.

Рождество Христово. Сценарий.

Рождество Христово - сценарий театрализованного праздника для старших дошкольников. Для воскресных школ.

Автор сценария С. Окунева.

Предварительная работа:
В течение многих занятий проводятся беседы с детьми о Рождестве Христовом — основном христианском празднике. Объясняется его суть и значение. Праздник должен проходить в атмосфере светлой радости.

Атрибуты:
Вертеп (пещера). Декорация выполнена из развернутой большой картонной коробки. На ней изображено синее небо со звездами, камни, костер. Сверху вертеп украшен большой Звездой, елочными ветками и светящейся елочной гирляндой, которая «зажигается» в момент рождения Христа.
Большая восьмиконечная Рождественская Звезда, фигуры Иосифа, Марии, ангелов, пастухов, животных (овец, коров), волхвов (восточных мудрецов) выполнены из плотного картона. Деревянная колыбелька (ясли). Кукла, изображающая новорожденного. Натуральная солома. Свечи в декоративных
стаканчиках для персонажей «Свечей». Сумы для пастушков. В них — подарки (по сценарию): носочки, молочко, овечка-игрушка. Подарки волхвов: смирна, ладан, золото (бутафория).

Оформление зала:
Зал украшен гирляндами, окна зала затемнены, подсветка. В центре зала — рождественская елка, украшенная фигурками ангелов, объемными звездами и свечами, изготовленными детьми (выставка лучших детских работ). По одну сторону от нее — макет постоялого двора. По другую — макет вертепа, между ними — макет дворца Ирода.

Действующие лица:

Взрослые:
Ведущий
Пастух — воспитатель 1-й группы
Один из восточных мудрецов — воспитатель 2-й группы
Хозяин и Хозяйка.

Дети:
Пастушки (мальчики 1-й группы)
Ангелы (девочки)
Восточные мудрецы (мальчики 2-й группы)
Ирод. Звездочки и Свечи (девочки).
Дети являются и зрителями, и участниками праздника.

Дети входят в зал, рассматривают его убранство и рассаживаются на места перед елкой. Звучит праздничный колокольный звон (запись). Входит ведущий.

Ведущий.
Слышите, слышите — колокольный звон! Он возвещает нам большую радость — рождение Господа нашего Христа!
Христос рождается — прославьте
Христос с небес — Его встречайте!
Христос — Спаситель на земле!
К Нему вы сердцем возноситесь
И всей душой возвеселитесь!

Выходят четверо детей.

1-й ребенок.
Несем вам весть из Вифлеема —
Оставьте все свои дела!
В том граде Пресвятая Дева
Младенца ночью родила!

2-й ребенок.
Слушайте, разумейте, внимайте,
Господа своего восхваляйте
И Святую Маму его!

3-й ребенок.
Новостью этой жить все народы
Будут до дней Конца.
Свет Вифлеема по всей Вселенной
Льет нам любовь Творца!

4-й ребенок.
Слушайте, разумейте, хвалите!
Господа ныне благодарите
И Святую Маму Его!

Дети возвращаются на места.

Ведущий.
Ребята! Мне кажется, что каждый из вас хотел бы стать свидетелем той чудесной Рождественской ночи! Хотите?

Дети.
Да!

Ведущий.
Ну, тогда слушайте и смотрите!

Звучит грамзапись «Колыбельная» — фрагмента произведения И. Стравинского «Жар-Птица». На ее фоне ведущий начинает повествование.

Ведущий.
Ночью по пыльной палестинской дороге шла семья — молодая женщина Мария и ее пожилой муж Иосиф. (Входят персонажи: Мария и Иосиф). Долгий путь они проделали под мерцанием звезд, пока не увидели огни города Вифлеема. (Мария и Иосиф подходят к «постоялому двору»). Путники очень устали и хотели здесь отдохнуть, постучались в дверь постоялого двора. (Мария и Иосиф стучатся). Хозяин постоялого двора выглядывает из окна.

Хозяин.
Кто тут ко мне стучится? Не видите — гостиница полна! С таким числом постояльцев Я скоро сойду с ума! Пойдите прочь, добрые люди, Ищите другом ночлег, Для вас здесь места нет...

Иосиф.
Не возвращаться же нам в Назарет! Мария совсем устала. Впусти нас скорее в дом. Неужели даже не осталось Свободной кровати в нем?

Хозяин.
Куда же мне вас устроить? Ну, разве, в пещеру, к скотам...

Мария.
Не будем, Иосиф, спорить, давай заночуем там.

Уходят к пещере. Мария берет куклу, заворачивает в белое блестящее полотно. В это время зажигаются гирлянды на «вертепе».

Ведущий.
И вот свершилось чудо — родился Господь! Мария его спеленала и положила в ясли.

Входит Пастух с Пастушками.

Ведущий.
В Святую ночь на тучном поле,
Не зная отдыха и снов,
Стада, гулявшие на воле,
Пасло семейство пастухов.

Пастухи проходят по залу под текст Ведущего и усаживаются у костра (бутафория).

Ведущий.
И в эту ночь с высот небесных
В одеждах огненных, чудесных,
Спустился Ангел и сказал...

Появляется Ангел, Пастушки закрывают лица от исходящего от него света.

Ангел.
Не бойтесь, Бог меня послал
Вам возвестить живую радость!
И Старость ветхая, и Младость
Возвеселятся пусть о ней!
В священном граде Вифлееме
Родился ныне, в это время,
Спаситель мира и людей!
Его вы обретете сами
Своими увидав глазами!

Ангел «улетает». Пастушки перешептываются с радостью и оживлением, поднимаются и идут к пещере на фоне текста Ведущего.

Ведущий.
Исчезло чудное виденье,
И пастухи в немом смущеньи
В душе счастливые сто крат,
Пошли гурьбой в Давидов град
И с верой теплой, верой чистой
В пещеру чудную войти
И колыбель Царя-Младенца
В руках у Ангелов нашли.

В зале появляются Ангелы, «подлетают» к колыбельке и, вынося ее поближе к зрителям, усаживаются полукругом. Качают колыбельку под песню «Ночь тиха».

Ангелы.
1. Ночь тиха, ночь свята.
В небе Свет, Красота.
Божий Сын пеленами повит,
В Вифлеемском вертепе лежит.
Спи, Младенец Святой,
Спи, Младенец Святой.
2. Ночь тиха, ночь свята,
И тепла, и чиста.
Слышен радостный ангелов хор,
Далеко оглашая простор.
Над уснувшей землей,
Над уснувшей землей.
3. Ночь тиха, ночь свята,
В небе Свет, Красота.
И с улыбкой Младенец лежит,
Взгляд Его о Любви говорит.
И сияет красой,
И сияет красой.

Пастушки подходят к колыбельке, останавливаются позади Ангелов и обращаются к Младенцу.

1-й пастушок.
Все идут, спешат с волненьем,
С радостью на сердце:
Все несут свои подарки
Дивному Младенцу!

2-й пастушок.
Я принес тебе, Дитя,
Живую овечку.
Можешь с нею Ты играть,
Сидя на крылечке. (Кладет «овцу»).

3-й пастушок.
Ну, а я принес Тебе
Молочка парного,
Чтобы с Матушкой Твоей
Были вы здоровы!
(Ставит молоко).

4-й пастушок.
Ну а я несу в суме
Теплые носочки,
Чтоб они Тебе согрели
Маленькие ножки.
(Кладет носочки).

Пастушки усаживаются, Ангелы поднимают Звезду на палочке. Ведущий продолжает рассказ.

Ведущий.
Степями знакомыми с Востока
Из-за халдейских дальних стран
В отчизну Нового Пророка
Тянулся длинный караван.
Им освещал далекий ход
На небе звездный хоровод!

Выбегают Звездочки, поют и танцуют «Танец звездочек», импровизация. Все любуются танцем. Волхвы указывают на большую Звезду над «вертепом».

1-й мудрец.
На широком небосводе
Свет Звезды сияет всем!
Поспешим скорее в город,
Славный город Вифлеем!

2-й мудрец.
Спас пришел к народу,
Спас явился в мир,
Слава в вышних Богу —
Духа светлый пир!

3-й мудрец.
Там, где отдыхает бессловесно тварь
В яслях почивает всего мира Царь!

Появляется Ирод и преграждает дорогу Волхвам.

Ирод.
Куда, почтенные мужи,
Далекий держите вы путь?
Под кровом моего дверца
Вас приглашаю отдохнуть.

1-й мудрец.
Мы ищем Нового Царя,
Родившегося в Палестине.

Ирод.
Вы что-то спутали, царь — я,
Другого не было доныне.

1-й мудрец.
Родился Новый Царь,
Пред Ним склонятся все народы.

Ирод.
И кто же этот Новый Царь?
Какого племени и роду?

1-й мудрец.
Не знаем имени Его,
К нему ведет, нас свет звезды.

Ирод.
Звезда? Пообещайте мне —
Когда найдется Новый Царь,
Вы сообщите мне о нем.
(В сторону).
Я ж допрошу его, как встарь,
Кнутом, и пыткой, и огнем.

Волхвы направляются к Младенцу.

Ведущий.
Но вот Звезда остановилась,
Рожденье дивное свершилось...
Волхвы к пещере подошли
И тут Младенца обрели.
И мудрецы чужой земли
Пред Ним, к земле склонясь, легли.
И смирну, золото и ладан
Ему в подарок принесли.
(Кладут подарки).

Все поют песню «Рождественское Чудо», берут Звезду и с ней идут по залу.

Все.
1. Рождество Христово весь мир празднует.
Взрослые и дети поют радостно.
Всему свету во спасенье
Бог родился в Вифлееме.
2. Принесем дары свои к вертепу —
Чистые сердца и песню эту.
Пусть Рождественское Чудо
С нами следует повсюду.

Ведущий.
А вот и наша Рождественская елочка. Это к ней протянул свои ручки маленький Господь и нарядил ее. Рождественскую елку уже много лет люди приносят в дом, зажигают на ней огни и веселятся на Рождество.
Ну-ка, елка,
Раз, два, три,
Светом радости гори!

Появляются «Свечи», танцуют и поют песню «Свечи».

Свечи.
1. Мы — маленькие свечи,
Но можем мы светить.
Тепло, и свет, и радость
Для всех вас приносить.
Припев.
Свет, свет, свет, свет светит нам. (2 раза)
2. И в этот дивный вечер
Для нас большая честь —
Гореть, неся по свету,
Рождественскую Весть!
Припев.
3. Недаром в этот вечер
Спешат скорей зажечь
На елочке нарядной
Гирлянду ярких свеч.
Припев.

Ведущий.
А теперь мы все споем знакомую песню о елочке, но в первоначальном варианте, с непривычным последним куплетом о Рождестве, который был когда-то изменен.

Затем все поют песню «Елочка».

Все.
1. Маленькой елочке
Холодно зимой.
Из лесу елочку
Взяли мы домой.
2. Сколько на елочке
Шариков цветных,
Розовых пряников
Шишек золотых.
3. Бусы повесили.
Будет торжество.
Весело, весело
Встретим Рождество'.

Проводятся хороводы, игры (по выбору музыкального руководителя). Дети получают призы и рождественские подарки.

Ведущий.
Ну, что ж, пора нам брать Звезду и колядовать, всем возвещать радость Рождества Христова! Давно приготовлено для колядовщиков угощение, давайте постучимся в этот дом.

Стучатся в двери «постоялого двора» и поют первый куплет песни «Рождественское Чудо». Выходит Хозяйка, приплясывая под песню.

Ведущий.
Мы тебя, хозяюшка, поздравляем с Рождеством Христовым!

Все поют песню «С Рождеством Христовым».

Все.
1. С Рождеством Христовым,
Добрая хозяйка.
Радуйся, радуйся, земля!
Сын Божий в мир родился.
2. Мы к тебе, хозяйка,
С добрыми вестями.
Радуйся, радуйся, земля!
Сын Божий в мир родился.
3. С добрыми вестями
Из Святого града.
Радуйся, радуйся, земля!
Сын Божий в мир родился.

Хозяйка.
Ой, радость-то какая! Спасибо вам! Угощайтесь, гости дорогие!

Хозяйка выносит угощение, накрывается праздничный стол для всех гостей и участников.

Дитячий вертеп. Сценарій.

Різдвяний вертеп, сценарій для дітей.

Дійові особи.

1. Ангел
2. Українка
3. 1-й князь
4. 2-й князь
5. 3-й князь
6. Козак
7. Ірод
8. Ангелятко
8. 1-й пастушок
9. 2-й пастушок
10. вояки Іродові

(входять всі учасники і займають місця)

Козак:
Мир тобі, українська Святине!
(- якщо в церкві, а якщо в в будинку, то – «хатино!» )
Хай Святиться тут Боже Ім`я!
Хай панує між нами щоднини
Щире слово і Правда жива!

Українка:
Хай думки і серця нам єднає всеблага християнська любов!
Досить смутку! Нам Ангел звіщає, що на землю Месія прийшов!

Ангел:
Ясна зоря засвітила, всьому світу сповістила
Щоб раділо все створіння, бо прийшло з небес Спасіння
Землю радість увінчає – Христос Ся Раждає!

Колядка (співають разом):
Вставай вставай господарю, та й в віконце спогляни
Звізда сіяє, Христа стрічає серед народу на землі.
Вона спустилась над Вифлеємом, сяйвом ясним, де Христа
Діва Марія в яслях сповила, для нас всіх радість принесла.
В чистому полі Ангел з’явився, розповів радсть пастирям,
Що в Вифлеємі і яслях на сіні, Христос родився - новий Адам.
(відбувається дія: ангел будить пастушків, котрі беруть «ягнятка і йдуть до вертепу)
По невинному ягнятку, дарунку взяли пастирі
Щоби Христові до рук віддати, поклонитись до землі.
Діва Марія повиває, а Йосиф гріє пелени,
Херувими пісні співають свому Творцеві на землі.
А в тую пору далеко зі Сходу повставало три князі.
Лукавий Ірод також збудився - його збудили вартові.

(і знову дія: входять 3 князі, назустріч їм - Ірод, повинен бути характерний, смішний, далі співають вояки:)

«Вставай царю, та й збирайся до тебе в гості князі прийшли
Тільки ти ними не втішайся – погану звістку принесли.
Кажуть, що то мов родився Цар царів і Бог богів!»
Лукавий Ірод від того слова захитався та й зомлів.
(Ірод падає, а князі розмовляють з глядачами)

1 князь:
Мир Вам діти українські,
Щастя, радість у цей час.
Ми ідем до Вифлеєму,
Просим помочі у Вас.

2 князь:
Поки зірка нам світила -
Легко було нам іти.
Але раптом якась сила
Ясну зірку загасила!

3 Князь:
Ніби хмара небо вкрила,
Нам дорогу заступила,
Щоб не сталося біди
Ми прийшли до Вас сюди.

1 пастушок:
Справді, браття, що за сила ясну зірку загасила?

Ангелелятко :
Гляньте, чи не для біди Ірод цар іде сюди!

Ірод (встає, хитаючись):
Це ж чому до Вифлеєму
Хтось так поспішає?
Хто так вільно в моїм царстві і кого шукає?

Князі співають:

Ми прийшли не з далекого Сходу
З України віками ідем.
І від свого рідного народу
Ми Христові офіру несем.
Нарожденного Бога ми просим,
Освятити страждальний наш край.
О прийми, наш Ісусику, сльози,
і людей за гріхи не карай.
Ми багатих дарів не принесли,
І без золота й смирни ідем.
Але серденька щирі і чесні
Ми Христові в офірі складем.
Ми прийшли не з Далекого Сходу -
З України віками ідем!
І від свого рідного народу
Ми Христові офіру несем!

Пастушки і Ангели співають попередню колядку:

А потім Ірод перехитрився, і так ласкаво мовив царям,
Ірод співає: Як знайдете, то знов зайдете, я Йому теж поклін віддам!

Ангелятко (до князів):
Іншим путем ідіте – до Ірода не йдіте!
(князі не виходять, але «щось вирішують»)

Ірод ( сердито!):
Що то за причина стоїть перед очима?
То я - цар над царями!
То я – пан над панами
То я тут владу маю
І всіх дітей повбиваю!

Козак:
Один у нас є Господь,
Один над світом цар.
Його ми величаєм,
Бо Він наш Володар.
А ти - не цар, ти зрадник!
Як весь іродів рід
Тобі вже не злякати,
Не вбити Божий світ!
Бо прийшла твоя година
До пекла підеш царю нині!
(«стинає» голову)

1 князь:
Але ж нам треба шукати дорогу,
Щоб вклонитись Правдивому Богу!

Пастушки - разом:
Ми маленькі пастушки, добре знаєм всі стежки!
І приведемо вас нині до небесної яскині.

Всі співають:
І телятко, і ягнятко, три царі і пастирі,
Херувими і Серафими Кланяться Богу до землі.
Слава! Слава, що народився Відкупитель наших гріхів!
Слава, слава, що з’явився Господь Слави від віків
Слава, слава навіки слава, слава Богові Творцю!
Нарожденному у Вертепі, Слава Ісусу Христу!

Ангелятко:
Помолімось нині разом
Браття християни,
Щоби в згоді і любові
Жили всі слов’яни!

Ангел:
Щоби завжди процвітала наша Україна,
Як сьогодні у віночку деревце ялина,
А святкуючи Рождення Царя неземного –
Заспіваймо з ангелами – Слава в вишніх Богу! (за бажанням можна в з усіма глядачами заколядувати)

Українка:
Віншуємо вам нині всі добрії люди,
Нехай поміч Божа завжди з Вами буде!
Будьте всі здорові, разом з Діточками,
Нехай смутку-горя не буде між нами!

Козак:
Ходіть в церкву нашу рідну – й Господь нам поможе,
А діточок посилайте вчити Слово Боже!
Хай коляди в кожнім домі сьогодні лунають,
Ми ж, йдем далі, кланяємось-(всі кланяються)
Христос Ся Раждає!

Вертеп на русском языке. Сценарий.

СЦЕНИЙ ПРАЗДНИКА РОЖДЕСТВА ХРИСТОВА  ДЛЯ ДЕТЕЙ.

Дети входят в зал и встают перед иконой "Рождество Христово". Священник или воспитатель-ведущий пересказывает Евангельское повествование о самом событии Рождества Христова, рассказ может сопровождаться документальным фильмом о Вифлееме.

Вместе с детьми исполняется тропарь праздника:

Рождество Твое, Христе Боже наш, возсия мирови свет разума, в нем бо звездам служащии звездою учахуся Тебе кланятися, Солнцу правды, и Тебе ведети с высоты Востока. Господи, слава Тебе!

Дети исполняют монтаж - декламацию стихотворений русских поэтов, посвященных Рождеству Христову:

1-й ребенок:

Есть страны, где люди от века не знают

Ни вьюг, ни сыпучих снегов;

Там только нетающим снегом сверкают

Вершины гранитных хребтов...

Цветы там душистее, звезды - крупнее,

Светлей и нарядней весна,

И ярче там перья у птиц, и теплее

Там дышит морская волна...

В такой-то стране ароматною ночью,

При шепоте лавров и роз

Свершилось желанное чудо воочию:

Родился Младенец - Христос.

(С. Надсон)

2-й ребенок:

То были времена чудес;

Сбывалися слова пророка;

Сходили ангелы с небес;

Звезда катилася с востока.

Мир искупленья ожидал –

И в бедных яслях Вифлеема,

Под песнь хвалебную Эдема,

Младенец дивный воссиял...

(Л. Мей)

3-й ребенок:

В эту ночь земля была в волненьи:

Блеск большой диковинной звезды

Ослепил вдруг горы и селенья,

Города, пустыни и сады.

Овцы, спавшие на горном склоне,

Пробудившись, увидали там:

Кто-то светлый, в огненном хитоне

Подошел к дрожащим пастухам.

А в пустыне наблюдали львицы,

Как дарами дивными полны

Двигались бесшумно колесницы,

Важно шли верблюды и слоны.

И в числе большого каравана,

Устремивши взоры в небосклон,

Три царя в затейливых тюрбанах

Ехали к кому-то на поклон.

А в пещере, где всю ночь не гасли

Факелы, мигая и чадя,

Белые ягнята увидали в яслях

Спящее прекрасное Дитя.

В эту ночь вся тварь была в волненьи:

Пели птицы в полуночной мгле,

Возвещая всем благословенье,

Наступленье мира на земле.

Костюмированная постановка "Рождество Христово" в исполнении детей.

Действующие лица:

Ведущий,

3 пастуха,

2 ангела,

3 волхва.

Ведущий:

В святую ночь на тучном поле,

Не зная отдыха и снов,

Стада, гулявшие на воле,

Пасло семейство пастухов.

1-й пастух:

Какая дивная ночь!

Заботы ушли от нас прочь.

2-й пастух:

Все спит вокруг - почивает,

И даже никто не знает,

3-й пастух:

Что кто-то стражу несет,

Кто-то стада пасет.

Ведущий:

И в этот миг с высот небесных,

В одеждах блещущих, чудесных,

Спустился ангел и сказал:

Выходит 1-й ангел.

1-й ангел:

Не бойтесь, Бог меня послал

Вам возвестить живую радость!

В священном граде Вифлееме

Родился ныне, в это время

Спаситель мира и людей!

Подходят еще два ангела, становятся рядом с первым.

Все три ангела хором:

Ангелы уходят.

Позабудь тревогу,

Беспокойный мир!

Слава в вышних Богу,

И на земле мир!

Ведущий:

Исчезло чудное виденье,

И пастухи в немом смущенье,

В душе счастливы во сто крат

Пошли толпой в Давидов град.

Пастухи поднимаются и под слова ведущего уходят.

Ведущий:

Тихо полночь плывет над уснувшей землей,

Ночь безмолвна, пустыня тиха.

В эту ночь на земле нет греха...

И горит, и сияет на небе звезда,

И к звезде воссиявшей вдали

Днем и ночью спешат, позабывши покой,

От востока волхвы-короли...

Волхвы входят с дарами.

1-й волхв:

Мы цари-звездочеты,

В звездном небе подсчеты

Мы ведем:

Валтазар, Гаспар, Мельхиор.

2-й волхв:

Мы Царю Вселенной

Красоты несравненной

Дар везем,

Валтазар, Гаспар, Мельхиор.

3-й волхв:

Злато, смирну и ладан,

Драгоценного нарда

Мы несем,

Валтазар, Гаспар, Мельхиор.

Волхвы по очереди подходят к елке, поклонившись, ставят у макета вертепа свои дары и уходят или отходят в сторону. В центре сцены елка, на ней Вифлеемская звезда, под елкой - вертеп. Ангелы, пастухи, волхвы становятся возле елки по обе стороны от вертепа.

1-й пастух:

Ныне совершилось

Чудо из чудес,

Ныне плоть сроднилась

С благостью Небес.

2-й пастух:

Ныне человеком

Стал Предвечный Бог

И в вертепе, в яслях,

Кроток сердцем, лег.

1-й волхв:

И звездой ведомы

К свету на поклон,

Мудрецы явились

Из чужих сторон.

2-й волхв:

Смирну, ладан, злато

Лучший дар земли,

Три волхва с востока

Богу принесли.

1-й ангел:

Ангелы нисходят

Пастырям принесть

О Младенце Боге

Радостную весть.

2-й ангел:

Христос рождается - славите!

3-й ангел:

Христос с Небес - встречайте!

3-й волхв:

Христос Спаситель на земле –

К Нему вы сердцем возноситесь,

И воздыхайте, и молитесь:

О, Боже, мир нам ниспошли!

3-й пастух:

От смут кровавых, нестроенья

Отчизне дай успокоенье,

Заблудшим разум просвети!

2-й ангел:

И согрешивших пред Тобою, Вконец измученных борьбою, Помилуй, Боже, и прости!

Ведущий:

Чтоб мы, найдя к Тебе дорогу, воспели:

Все вместе:

Слава в вышних Богу!

Ведущий:

В лучах проснувшейся зари!

все кланяются и уходят. Продолжается декламация детьми стихов.

1-й ребенок:

Во тьму веков та ночь уж отступила,

Когда, устав от злобы и тревог,

Земля в объятьях неба опочила,

И в тишине родился "С-нами-Бог"...

Да! С нами Бог - не там, в шатре лазурном,

Не за пределами бесчисленных миров,

Не в злом огне и не в дыханье бурном,

И не в уснувшей памяти веков.

Он здесь, теперь, средь суеты случайной,

В потоке мутном жизненных тревог. Владеешь

ты всерадостною тайной:

Бессильно зло; мы вечны; с нами Бог!

(В. Соловьев)

2-й ребенок:

Давно погасла в зимней мгле

Восточная звезда,

Но не забыли на земле

Рождение Христа.

Как пастухи к Нему пришли

До утренней поры,

Как мудрецы преподнесли

Ему свои дары.

Как царь младенцев убивал,

Убийцу наградя,

Как ангел посланный спасал

Священное Дитя.

Как, проповедуя любовь

И правду Божества,

Он каждый год рождался вновь

На праздник Рождества.

Давно погасла в зимней мгле

Восточная звезда,

Но не забыто на земле

Рождение Христа.

(Р. Янин)

3-й ребенок:

Под покровом ночи звездной

Дремлет русское село;

Всю дорогу, все тропинки

Белым снегом замело...

Кое-где огни по окнам,

Словно звездочки горят;

На огонь бежит сугробом

Со звездой толпа ребят.

Под оконцами стучатся,

"Рождество Твое" поют.

Христославы! Христославы!

Раздается там и тут.

И в нестройном детском хоре

Так таинственно чиста,

Так отрадна весть святая

О рождении Христа...

(А. Коринфский)

Все дети исполняют песенку:

Яркая звездочка

(Рождественская песенка)

Яркая звездочка на небе горит,

Детям у елочки мама говорит:

"В целом мире торжество,

Наступило Рождество!" (2 раза)

С праздником, с праздником взрослых и ребят,

Всем поздравления нынче говорят,

Потому что торжество,

Потому что Рождество! (2 раза)

Спать нам не хочется

В эту ночь совсем,

Хочется, хочется в город Вифлеем,

Посмотреть на торжество,

Там, где было Рождество! (2 раза)

Исполняется хоровод вокруг елки с пением песенки "Рождественский хоровод" (Слова 3. Александровой, музыка М. Красева)

Маленькой елочке

Холодно зимой,

Из лесу елочку

Взяли мы домой.

Бусы повесили,

Яркие шары,

Сласти, подарочки,

Все для детворы.

Сколько на елочке

Шариков цветных,

Розовых пряников,

Шишек золотых

Нравится елочке

Наше торжество,

Радостно, радостно

Встретим Рождество!

На слова: "Маленькой елочке холодно зимой..."- все дети берутся за руки и идут хороводом вокруг елки.

Со словами: "Из лесу елочку взяли мы домой..." -круг останавливается, и дети делают два шага в середину, протягивая руки к елочке.

На повторении этих слов дети отступают два шага назад, оставаясь в кругу.

На слова: "Бусы повесили..." - дети поднимают

руки, как будто развешивая украшения.

На слова: "Нравится елочке наше торжество..."- все хлопают в ладоши и опять идут вокруг елочки. На празднике можно провести викторину на тему Рождества Христова. За правильный ответ дети награждаются сладостями или недорогими праздничными сувенирами.

Вопросы для викторины:

1. Сколько лет назад родился Христос?

2. В какой стране?

3. Он родился в том городе, где жили Его мать и приемный отец?

4. В каком городе Он родился? Почему?

5. Кто правил в то время Римской империей?

6. А кто правил страной, где родился Христос?

7. Как звали приемного отца Иисуса Христа?

8. Что такое вертеп?

9. Почему Христос родился там, а не в доме?

10. Кто первый узнал о Рождестве младенца Христа?

11. Кто сообщил им об этом и что сказал?

12. Кто такие волхвы?

13. Как звали волхвов?

14. Откуда и зачем они пришли?

15. Как они узнали, что должен родиться Христос'?

16. Что принесли они в дар младенцу Христу?

17. Что означали эти дары?

18. Что приказал царь Ирод своим воинам, чтобы избавиться от младенца Христа?

19. Кто и как предупредил Иосифа, что Ирод хочет убить младенца Христа?

20. Куда бежали Мария с младенцем и Иосиф из Вифлеема?

21. Когда царь Ирод умер, где поселились Иосиф. Мария и Иисус?

22. От чего Христос спас людей?

Завершает праздник праздничное чаепитие, общение с детьми, родителями, вручение подарков (подарки вручаются всем, кто пришел на праздник, в том числе родителям, учителям, гостям). Вручение идет под пение-величание "Благодатный дом", в процессе которого называются по очереди имена всех присутствующих.

С.А.Сидоренко.

Из библиотечки еженедельника "Воскресная школа"

"Праздник Рождества Христова"

Вертеп. Сценарій.

Сценарий для Рождественского вертепа – 2

Описание.
Изображение Святого семейства, пастухов, яслей, животных, заглядывающих в окна, - в общем, изображение Рождественского вертепа. На фоне вертепа разворачивается первая сцена явления Ангела, возвещающего Благую Весть. Она повторяется в конце действа при зажигании Вифлеемской звезды.
Внутренние покои дворца Ирода. Могут быть просто нарисованы на заднике. Царский дворец обозначается троном, у которого стоит или на котором сидит царь Ирод. Царь Ирод призывает к себе воинов и приказывает идти в Вифлеем - убить всех мальчиков, "сущих первенцев". "Ходили мы в Вифлеем, - отвечают воины, - избивали младенцев, но одна лишь Рахиль не дает свое чадо убить".

Входит Рахиль с младенцем на руках и просит у царя милости. Страшный царь велит "избить" и этого, как ему кажется, последнего младенца. Ибо не может знать царь земной, что те, кого он ищет, ушли нищими под покровом ночи в Египет. Воин наклоняется и пронзает копьем младенца на руках Рахили. О, ужас! Ужас! Ужас!.. Плачет Рахиль. Выходит ангел и утешает ее: "Не плачь, Рахиль, твое чадо на небе, у Царя Небесного в руках!".

Все уходят.

Ирода охватывает жестокий страх, и он пытается оправдать свое злодеяние необходимостью. Но не тут-то было! К нему является Смерть с косою. "Пора тебе, Ирод, сойти в ад!" - восклицает она и отсекает дрожащему царю голову. Со страшным шумом выскакивает Черт и утаскивает Ирода в ад! Ужас, тишина и пустота...

Но что это? Мы слышим тихое пение. Это ангел небесный славит спасенного Христа! Вновь выходят пастухи с овечками поклониться Святому семейству. Злу воздано, радость возвращается в мир! Гаснут свечи на сцене, и тихо-тихо загорается Вифлеемская звезда. Путеводная звезда надежды и веры!..

Все вертепное действо длится от 10 до 20 минут, в зависимости от текста и музыкального сопровождения.
Адаптированный текст вертепной драмы (по записи Н. Виноградова)

Явление 1

Из правой двери выходит Ангел и идет к пещере с пением.

Ангел. Дево днесь пресущественного рождает,
И земля вертеп к непреступному приносит,
Ангелы же с пастырями славословят,
Волсви же со звездою путешествуют,
Нам бо ради родися,
Отроча млада, предвечный Бог.

Ангел поклоняется и уходит.

Явление 2

Выход трех царей.

Цари. Шедше трие цари
Ко Христу со дары,
Ирод им предвластен,
Куда идут, спросити.
Идем к Рожденному,
Идем поклониться.
Идем поклониться,
Пред Царем явиться,
Аще поклонюся,
Пред Царем смирюся,
Где Христос родися,
Там звезда явися;
Звезда грянет чудно
С востока до полудня.

Голос из-за сцены. Ангел им являет, На путь наставляет.

Явление 3

Выходит к ним Ангел.

Ангел. Идите иным путем,
К Ироду не ходите:
Ирод смущает,
Волхвов созывает,
Младенцев избивает.

Цари. Шедше трие цари
Во свои во страны,
Христа славословят,
Чая в небе быти,
На веки хвалити.

Цари и Ангел уходят.

Явление 4

Выходит царь Ирод, садится на царский трон.

Ирод. Аз есмь царь,
Кто может мя снидь?
Пошлю своя воины
В страны вифлеемския
Избить младенцев,
Сущих первенцев.

(Встает на троне с громким говором.)

Воины мои, воины,
Воины вооруженные,
Встаньте предо мной.

Явление 5

Воины входят и становятся перед царским троном.

Воины. Почто, царю, нас призываете,
Что творить повелеваете?

Ирод. Подите в страны вифлеемские,
Избейте всех младенцев,
Сущих первенцев.

Воины. Ваше царское величество,
Ходили мы в вифлеемские страны,
Избивали всех младенцев,
Сущих первенцев.
Одна госпожа Рахиль
Не дает своего чада убить,
А хочет идти
К вашей милости просить.

Ирод. Кто она такова?
Привести ее сюда!

Воины. Идем и приведем!

Воины уходят.

Явление 6

Воин приводит Рахиль к царю Ироду. Рахиль падает на колени и плачет.

Рахиль. О, царю,
Великий государю!
Помилуйте мое чадо-отрочате,
Чтобы не было чего на том свете отвечати!

Ирод. Воин, возьми его и убей,
Чтобы не было более душе и телу скорбей.

Рахиль. Царь, помилуй мое чадо!

Ирод. Воин, возьми и убей его!

Воин забирает младенца у нее из рук и убивает его пикой. Рахиль падает на землю и плачет.

Рахиль. Ах, увы! Ах, увы!
В горести, печали!
Ах, увы! Ах, увы!
В горести, печали!
Вижу младенца прободенную утробу
И предаюся гробу.

Плач повторяется два раза. Рахиль все время лежит на полу у трона.

Явление 7

К Рахили является Ангел в белой одежде, с крыльями, поднимает ее.

Ангел. Не плачь, Рахиль, восстань, Рахиль.
Увидишь свое чадо
У Царя Небесного в руцех.
Маленькое чадо
В рае будет радо!

Явление 8

В дверь входит Смерть.

Смерть. Полно тебе, Ирод,
Проклятый, безумный,
На сем свете жить.
Пора тебе, Ирод,
Во ад снить!

Смерть царю Ироду на троне голову снимает косой, тело падает с трона. Черт подбегает к телу царя Ирода.

Черт. О, проклятый Ироде,
За твоя превеликия злости
Поберу тя в преисподнюю бездну...

Хватает тело царя Ирода. Ирод проваливается вместе с Чертом в люк (в преисподнюю).

Явление 9

Пастушок и Ангелы выходят с пением поклониться младенцу Христу. Зажигается Звезда.

Пастушок. Нова радость стала,
Яко в небе хвала,
Над вертепом звезда ясна, светла воссияла.
Пастушки идут с ягнятком,
Пред малым Дитятком
На колени упадали,
Христа прославляли:
"Молим, просим, Христе-Царю,
Небесный Государю,
Даруй лето счастливое
Сему Господарю".

Дата публикации: 22 Декабря 2008
Автор статьи: Александр Греф
Источник: 7я.ру

Вертеп. Сценарій.

Дійові особи
1-й пастух
2-й пастух
Цар Ірод
Смерть
Чорт
Дід
Баба
Солдат
Циган
Циганка
Циганча
Запорожець
Шинкар
Шинкарка
Кобила (переодягнений хлопець)

Хор колядників (одночасно служить ширмою, із-за якої з'являються дійові особи).

Релігійна частина

Хор співає колядку «Нова радість стала».

На сцені з'являються пастухи.

1-й пастух. Грицьку!

2-й пастух. А що, Прицьку?

1-й пастух. Вставай хутенько, вибери ягня маленьке, да підемо ген-ген на гору, може, що й ми поспієм впору.

Хор співає колядку.

Пастухи, зникнувши за хористами, з'являються з іншого юку, несучи в руках ягнятко, звертаються до уявних господарів, новонародженого Ісуса.

1-й пастух.   Оце ж і ми, Паничу, до вашої мосці. Грицько з Прицьком прийшли в гості. Ось і ягня вам принесли із сільського стада. Нехай буде здорова вся наша громада.

2-й пастух.   Бувай ти, Паничу, здоров. Та й нам дай, щоб і ми були здорові. Благослови цей подарок від нас прийняти. А нам дозволь погуляти.

Пастухи йдуть, приспівуючи і пританцьовуючи.

З'являється цар Ірод.

Ірод.   Аз єсьм цар, на землі хто мя може злити? Пошлю вірнії раби, щоб Ісуса вбити. Обійдіть же мої міста, всі мої преділи. Убивайте всіх дітей, яких народили.

Хор співає колядку.

З другого боку хору з'являється Смерть у довгому савані з косою.

Смерть. Що ти, Іроде неситий,
Нащо це бовтаєш
І мене убити
Воям повеліваєш?
Будеш ти знати,
Неповинні чада
Як убивати.
Вийди, брате-друже,
Мені пособити
Кровопивцю Ірода
Із землі стребити!

Чути гуркіт, з'являється Чорт.

Чорт.   Чого, моя дружина, звеш на пораду?
Зараз же умертвлю і відправлю до аду (Показує на Ірода.)
—    Підніми ж, сестро, косу, вдар його во главу
Щоби знали повсюди нашу державу.

Ірод (з презирством). Коси ти, бабо, траву своєю косою,
Не тобі, машкара, спориться зі мною!
Я могутністю і силою
Заставлю тебе покоритись.

Смерть. Я цариця, суща на всякії страни,
Князі і царі під властією моєю,
Усіх вас я посічу косою своєю.
(Б'є косою Ірода, той падає і вмирає)

Чорт.  Друже мій вірний, друже любезний,
Довго ждав я тебе в глубокій бездні.

Чорт тягне мертвого Ірода до хористів. Смерть, поважна ступаючи, йде в інший бік.

Хор співає колядку.

Світська частина.

Перед глядачами з'являються Дід і Баба.

Дід. От тепер і нам припало,
Як Ірода не стало;
Потанцюймо ж, молодичко,
Мій ружевий цвіт, хоч мало.

Баба. Гляди лишень, сучий діду,
Щоб не ввели танці в лихо,
Забралися б у тісний кут
Та хліб-солі їли тихо.

Дід. Ти говориш річ цю лишню,
А я б тобі сказав піти
Під черешеньку, під вишню.

Співають «Ой під вишнею...», танцюють.

З'являється Солдат, звертається до Діда й Баби.

Кой вас чорт здесь разносил?
Ведь тотчас патащу к ахвицеру,
Штоб вы знали крестьянскую веру.

Перелякані Дід та Баба тікають. Солдат, ніби лише зараз помітивши їх, звертається до глядачів.

А, здраствуйте, честные гаспада!
Не було ль тутечки здесь салдат?
С ними времечко провести я рад:
Но как оных тутечки здесь нет.
То примите, гаспада, мой привет.
Я салдат прастой, не богослов,
Не знаю красньїх слов:
Нонича люди веселятся,
Да и подлина как не удивляться:
Христос в вертепе народился,
А Ирод окаянний сказился;
Боясь царства лишиться,
Вздумал детской кровью омыться.
За то Иродушке пришлось жестоко.
Как черти тащили в ад его глубоко.
Каковую весть вам сообщаю
И вас Христовим Рождеством поздравляю.
Чути бій барабана.
Ах, барабан сльїхать!
Мне треба в паход ступать,
Йде, а замість нього з'являється Циган з Кобилою.

Циган. (До глядачів.)   Криця не лошиця, кремінь не кобила,
Як біжить, аж дрижить, як впаде, то й лежить.
Б'є Кобилу рукою, та падає.

Циган. Тьху! Побила б тебе лиха да й нещаслива година!
Прекаторжного батька скотина!
Один в роті зуб держався,
Та й той тепер у снігу зостався.
(До глядачів.)

Панове! Хто хоче, будемо мінятись.
Далебі, її варто продати.
(Трохи зачекавши.)

Ніхто ні шажка, ні копієчки не хоче дати?
Тут-то кобила брикуча,
Хоч ребра в неї й видно.
Та як вона роздобріє,
Коли жива буде, боятимуться люди,
Хутко ж біга...

Кобила раптом схоплюється на ноги і з іржанням тікає. Циган здивовано дивиться їй услід.
З'являється Циганча, звертається до Цигана.

Йди, батьку! Мати кликала вечеряти.

Циган. А що ж вона там наварила?

Циганча.  Казала мати, нічого.

Циган. А хліб же є?

Циганча.  Де б то взявся? Нема.

Циган. Так дарма: я тут з людьми добрими поговорю, а ви вечеряйте собі.

Циганча йде, замість нього з'являється Циганка.

Циганка. Гараську! Гараську!
Із'їла собака порося і паску,
Та ще й перець винюхала!
Тепер кого пеняти?
Ніде й хліба взяти!

Циган замахується на неї батогом.

Циганка. І не лай же мене,
І не бий же мене.
Принесу я борщику
В полив'янім горщику.

Циган. То хутко, жінко, і не барися.

Циганка зникає і тут же з'являється зі стравою у горщику.

Циганка. Тут та страва, тут то люба,
Покуштуєш — звисне губа.
Циган. А дай же покуштувать!

(Пробує із горщика, потім плюеться.)

Тьху, побила б тебе година лихая!
Така твоя страва, як і ти, дурная.
Твій борщ та походить на ракову юшку.

Циганка.        Кидала і цибулю, і петрушку,
А для свого господаря
Кусок сала з комори.

Циган. Гайда ж до шатра дітей годувати,
А коли хоч, то нумо танцювати.

Співають «Ой на горі цигани стояли», танцюють і зникають за хористами.
З'являється Запорожець.

Запорожець. Я козак, горілку п'ю, люльку я вживаю,
Є шинкарки в мене, а жінки немає.
А вас, панове, святками поздоровляю.

З'являється Шинкарка.

Запорожець. А здорова, Шинкарко,
Здорова, полтавко,
Як я тебе давно бачив!
Поцілуй же мене по знакомстві в усок,
Ще в чупринку разок.
(Пригортає Шинкарку.)
Тепер потанцюймо ж.

Танцюють і співають.
Шинкарка тікає, козак кидається за нею, але наштовхується на Циганку, хапає її за руку.

Запорожець. Поворожи мені, циганко.
Далебі оддячу.

Циганка (притишеним голосом, пильно розглядаючи долоню Запорожця).
Ходила циганка по горах, долинах:
Носила пісок на вилах.
Скільки лишиться на вилах піску,—
Стільки у тебе, козаченьку, духу.
Ти зовсім здоров, вставай,
Та дохід давай.
Не жалуй, батеньку, копієчки, та дай дві.

Запорожець.   Що ти кажеш? Я недочуваю.

Циганка.        Та я й сама, козаче, знаю.
То я кажу: не жалуй копієчки, дай дві.

Запорожець.   Нащо ж тобі дві?

Циганка.   Я б собі, голубе, рибки купила.

Запорожець.   То може б, ти і товченики їла?

Циганка. Ох, їла б, козаче, та де ж їх взяти ?

Запорожець. Цаплена ти голова!
Чому не казала? Я б тобі повну пазуху наклав.

(Б'є її під спину, Циганка тікає.)

Запорожець (замислено).  Піти лишень до Хвеськи та випить хоч півкварти, бо дуже щось сухо на язиці.

(Підходить до стіни і ніби стукає у двері.)

Хвесько, Хвесько! Відчини! Хіба ти не чує бодай ти зозулі не чула. Кажу відчини, бо двері виставлю і вікна поб'ю!
З'являється переляканий Шинкар, кричить кудись вбік.
Візи, Сюро, до хати гроси ховати,
Бізить гайдамака, буде грабувати.

Запорожець (до Шинкаря).
А, здоров, шинкарю,
Єретичний сину.

Шинкар.   Здоров зе, милостивий пане.

Запорожець.   А що ти в барильці несеш?

Шинкар.   Сабасковую горілоцку, пане.

Запорожець.   А дай-но мені, покуштую.

Шинкар. Ти з у мене і так багато напив,
Та гросей не заплатив.

Запорожець. Коли ж я у тебе горілку пив
Та й грошей не платив ?
Та ти не знаєш, як мене й звуть.

Шинкар.   Ти ж пан Максим.
Запорожець.   А брешеш, поганцю: я з віку Прохис.

(Розмахує при цьому булавою.)

Шинкар. Нехай будеш і Прохис!
На горілочку, пий,
Та тільки мене не бий.

Шинкар, діставши з-за пазухи пляшку, простягає її Запорожцеві. Той п'є горілку і, спорожнивши пляшку, падає на землю.

Шинкар. А! Цузої крові напився,
Та й сам скрутився.

Залазить на Запорожця і душить його коліньми.

Запорожець (спросоння).  Що це по мені лазить?
Е! Це шинкар так на мені порається:
Чи ж так у нас б'ють?

Б'є шинкаря, той кричить: «Ой, вей, мір, гевульт, вух! вух!» — падає і вмирає. Запорожець відходить, з'являється Чорт.

Чорт. От тепер я дождався,
Що Шинкар мені достався.

Крадеться до Шинкаря, з'являється знову Запорожець і ловить Чорта.

Запорожець (пильно розглядаючи здобич). Що це я впіймав? Чи це птичка, чи перепеличка?
Глянь, глянь! Яке воно чуднеє,
Та, далебі, страшнеє:
Очі за п'ятака,
А язик вивалив, як собака.
Еге! Воно, бачу, й крильця має,
Це ж те, що вночі літає
Та кури хватає.
Це той коник,
Що по полю скаче
Та хрущів ловить.
Коли скаче, то вже ж
Танцювати вміє.
Ось ну лишень, не соромся!
Погуляймо трохи,
Повтікають блохи.

Танцюють. Запорожець, захопившись танцем, не помічає, як Чорт утікає.

Запорожець.   А що, утік! Не так треба було з ним робити, треба було його вбити.
(До глядачів.) По цій мові будьте здорові,
Мені приходилось, панове,
З пісні слів не викидати.
А що було, прошу
Про те лихом не поминати.
А я піду тепер в курінь
Віку доживати.

Запорожець кланяється глядачам і повільно йде за сцену.
З другого боку з'являються Солдат і Мужик, які тягнуть гармату.

Солдат.   Вези, вези, не отгаваривайся.

Мужик.   А вже ж бо мені та кушка!

Зупиняються. Солдат стріляє з гармати.

Солдат.   Ура, гаспада!

Всі співають «Многая літа!»

Колядників частують, вони співають гуртом колядки на всіх членів родини, кінчається все це віншуванням.