Різдвяний Дід. Сценарій.

Різдвяний Дід (сценарій різдвяного спектаклю для дітей 7-11 років за мотивами російської народної казки "Морозко")

Дієві особи:
Марійка
Марфуша
Різдвяний Дід
1-й Ангел – Хранитель Марійки
2-й Ангел – Хранитель Марфуши

1-й Волхв
2-й Волхв
3-й Волхв
Зірка
Ведучий

Сцена 1

Музика. Сільська світлиця. На печі сидить Марфуша. Марійка підмітає підлогу віником.

Ведучий: Жили-були дві сестрички: Марійка і Марфуша. Марійка вставала рано: Богу помолиться, корівоньку подоїть, курочок погодує, в хаті прибере, та й сніданок зготує. А Марфуша знай собі лежить на печі, пряники жує та кошеня погладжує. Так у них і день проходить: у Марійки в справах та турботах, а Марфуші з печі вставати не хочеться. А справа була напередодні великого свята - Різдва Христового.

Марійка: Сестричка моя, Марфушка, пряників не їж, Різдвяний святвечір сьогодні. Один день до свята святого залишився. А краще допоможи мені по воду сходити. Треба встигнути і сочиво приготувати, і у храм Божий піти.

Марфуша: Ось ще! Не охота! На вулиці мороз, а біля колодязя вся доріжка льодом покрилася - впаду ще.

Марійка: Мила моя сестро, заради свята святого, допоможи.

Марфуша: Ну, хіба що заради свята та пригощань допомогти ...

Сцена 2

Сільська вулиця. Колодязь.

Ведучий: Взяли вони по відру і попрямували до криниці. А біля колодязя і правда вся доріжка вкрилася льодом. Нахилилася Марфуша до криниці, щоб відром води зачерпнути, та послизнулася, і ... плюх у воду.

Марфуша «падає» в колодязь.

Марфуша: Ой-ой-ой! Допоможіть!

Марійка: Не бійся, Марфушо! Я тобі допоможу!

Ведучий: Кинулася Марійка на допомощгу сестричці, за нею – в колодязь.

Марійка стрибає в колодязь.

Сцена 3

Музика. Казковий, зимовий ліс. Марійка і Марфуша здивовано оглядаються по сторонах.

Марфуша: Ой, куди це ми потрапили?

Марійка: А де ж наші відра? Як же мы за водою ходити будемо?

Музика. З’являеться Різдвяний Дід з відрами, віддає їх сестричкам.

Різдвяний Дід: Не бійтеся, красуні, потрапили ви до мене в гості, а ось і відра ваші. Захотілося мені, старому, зробити вам Різдвяні подарунки. Тільки віддати я вам їх не можу. Та ви їх і самі, кожна для себе, яке заслужили, візьмете.

Марійка: Спасибі, дідусю!

Марфуша (в сторону): Ось старий вередливий! Приготував подарунки, а сам – «віддати не можу»!

Марійка: Куди ж нам іти далі, діду?

Різдвяний Дід: А от йдіть прямо-прямо по цій дорозі, та нікуди не звертайте. І хай допоможуть вам ваші Ангели-Хранителі.

Марійка: Дякуємо тобі. (кланяється).

Марфуша (в сторону): Чого дякувати, подарунків-то ніяких не дав.

Різдвяний Дід іде. З'являються ангели, дівчата їх не помічають.

1-й Ангел: Добре слово - алмаз дорогоцінний.

2-й Ангел: Грубе слово - камінь звичайний.

Ангел-Хранитель Марійки кладе їй у відро щось блискуче, а Ангел-Хранитель Марфуши в її відро - камінь. Ангели йдуть. Марійка і Марфуша йдуть по сцені, взявшись за руки під музику або пісню.

Ведучий: Вони йшли довго, чи коротко, тільки втомилися зовсім.

Марфуша: Куди йдемо - самі не знаємо. Краще б додому повернулися. Обдурив нас старий, ніяких подарунків не буде. Ох, як їсти хочеться!

Марійка: Що ти, Марфушка, це ж Нікола Угодник був, а на Русі його Різдвяним Дідом звуть. Він добрий і даремно говорити не стане. А їсти поки рано, потерпи, першої зірочки дочекатися треба.

Марфуша: Ось ще! Буду я якоїсь зірки чекати, коли в животі все бурчить.

Марфуша дістає пряника і починає його їсти. З'являються 1-й Ангел і 2-й Ангел.

1-й Ангел: Терпіння краще дорогоцінної прикраси.

2-й Ангел: А той, хто собі догоджає - камені в серце збирає.

Ангели кладуть у відерця дівчаткам: кому дорогоцінний подарунок, а кому простий камінь, і йдуть.

Марійка: Ой, Марфушо, дивись! Хто це йде?

Марфуша: Не знаю. Коні-то які в них волохаті, дивні.

Марійка: Це не коні волохаті, це ж верблюди!

Східна музика. Виходять три волхва.

1-й Волхв: Вітаю, добрі дівчата. Ми царі-волхви, йдемо з далеких східних країн.

2-й Волхв: Довго ми були в дорозі, йшли через пустелю, втомилися.

3-й Волхв: Не дали б і ви нам води напитися?

Марфуша: Ось ще! Себе обтяжувати, відро важке піднімати.

Марійка: Ну звичайно! Пийте на здоров'я. А Марфушу, вибачте, вона не зі зла.

Марійка подає відро води напитися волхвам. З'являються 1-й Ангел і 2-й Ангел.

1-й Ангел: Близькому послужити - подарунок коштовний отримати.

2-й Ангел: Ближньому не зарадиш - камінь в душу покладеш.

Ангели кладуть камінь і коштовність у відра дівчаток. Виходять.

Марійка: Куди ж ви прямуєте?

1-й Волхв: Ми йдемо поклонитися народженому на землі Спасителю. Він народився у Йудейській країні. Нам сповістила про це чудова Зірка.

2-й Волхв: Хоча Він зовсім ще немовля, але Він - Той, перед ким схиляється і небо, і земля.

3-й Волхв: Ми несемо Йому в подарунок золото, тому що Він - Цар.
Миро - тому що Він - Людина.
Ладан, тому що Він - Бог.

Волхви кланяються і йдуть. Марійка: Марфуша, невже це ті самі волхви, які йдуть вклонитися Немовляті Ісусу Христу!

Марфуша: Ой, Марійка! Як цікаво! Я б теж хотіла поглянути на Нього хоча б одним оком. Це, напевно, той подарунок, про який говорив Різдвяний Дід.

Марійка: Але як же нам знайти дорогу? Куди йти далі?

Марфуша: Марійка, дивись що це?

Музика. З'являється Різдвяна Зірка.

Зірка: Марійка, Марфуша, не бійтеся, йдіть за мною, я покажу вам дорогу!

Марійка: Так це ж Віфлеємська Зірка!

Марфуша: Яка вона гарна! А я на неї чекати не хотіла.

Зірка (бере дівчаток за руки): Ви чуєте? Співає зірка:
Поспішайте всі туди, туди,
Де на соломі, серед ясел,
Народився Той, хто всіх світліший,
Хто всіх кращий й мудріший - Спаситель світу, Цар царів!

На сцену виноситься вертеп.

Зірка: Он у тій печері, недалеко від міста Віфлеєму, ви знайдете Божественне Немовля. Всі, хто йдуть до Нього в цю ніч, несуть свої дари. Навіть звірі та рослини. Птахи співають Йому свої прекрасні пісні. Тварини зігрівають Його своїм диханням. А квіти дарують Йому свій чудовий аромат.

Марійка: А що ж ми подаруємо?

Марфуша: У нас нічого немає.

Виходять Ангели.

1-й Ангел: Як немає? Подивіться в свої відерця!

Марійка (дістає зі свого відерця дорогоцінні камінці): Ах, яка краса!

1-й Ангел: Це твої добрі справи. Їх ти і піднесеш в подарунок Божественному Немовляті.

Марфуша перевертає своє відерце, з нього сиплються звичайні камені. Марфуша хапається за голову і гірко плаче.

2-й Ангел: А це твої справи, Марфушо. Що ж ти подаруєш Дитині Христу?

Марфуша плаче ще сильніше. З'являється Різдвяний Дід.

Різдвяний Дід: Що ж нам робити? Невже Марфуша не потрапить на світле свято Різдва?

Звучить красива, зворушлива музика. Усі по черзі, починаючи від Марійки, кладуть у Марфушине відро дорогоцінні камінці.

Марфуша (відводить руки від обличчя і з подивом бачить своє відерце, повне дорогоцінними камінчиками): Спасибі вам! Вибачте мене, будь ласка!

Зірка: А тепер ходімо і принесемо свої дари Дитині Христу!

Усі підходять до вертепу. Марійка і Марфуша кладуть дорогоцінні камені біля вертепу. Учасники вистави, на вибір постановника, читають вірш.

Всі співають різдвяну пісню. Кланяються глядачам.