Вертеп з села Сивороги Львівської обл. (2008 р.)
Дійові особи (11):
Пастушок 1: Хай радість буде в вашій хаті!
На хвильку просим нас прийняти,
Пригода дивна нині стала:
У небі зірка засіяла.
Пастушок 2: Позолотила доли, гори,
Ліси, далекії простори,
Новину дивну сповістила
Марія сина породила.
Пастушок 1: Весь світ нині звеселився,
Бо Син Божий народився,
І Ви, браття, звеселіться,
Рожденному поклоніться.
Пастушок 2: До вертепу поспішайте,
Сина Божого вітайте,
І всім людям говоріть,
Що Христос прийшов на світ!
Ангел: Де з молока тече дорога,
Де безліч зір,
Де царство Бога,
Я звідти йду і вість веселу
Несу до кожної оселі.
Хочу я дізнатись дуже.
Хто такі ви, милі друзі!
Пастушок 1: Ми маленькі пастушки,
Що пасемо овечки.
Ангел: А звідкіль? З якого роду?
Пастушок 2: З українського народу.
Ангел: Красний є, як Божий рай,
Український рідний край,
А хто вам сказав новину
Про народження дитини?
Пастушок: Як ангели заспівали,
Ми всі разом про те знали.
Пастушок 2: Для Ісуса дари взяли
Й до вертепу поспішали.
Ангел: Я вас бачив, любі діти!
Ви пишались там мов квіти!
Пастушок 1: І тебе я пам'ятаю,
Ти один з Ангелів раю!
Пастушок 2: Ми тебе на хмарах вздріли
Поміж тими, що ясніли!
Ангел: Так і я там був між ними,
Побратимами ясними,
Та сюди я завітав,
Бо Ісус так наказав:
- Хай один із вас, Ангели,
Злине в українські села,
Щоб його могли уздріти
Милі українські діти!
Щоб сказали, що бажають,
Може в серці смуток мають!
Жид: Зачекайте, зачекайте,
Ви так просто не втікайте,
Ви так просто не ідіть,
Як прийшли, то шось просіть.
Господарі тут - хороші,
Вони мають грубі гроші:
Є доляри, троха гривні - Вони дати нам повинні.
Але гроші, щоб носити, Треба випить, закусити:
Тра' горілку, треба ш-шнапс-с,
Шоб ми пам'єтали вас!
А ше ковбаси і сала,
Шоб нас не лишилось мало,
А ше піввідра салату,
Шоб дійшли ми в крайню хату,
І конхвети в чоколяді,
Шоб дівчата були раді.
Як нам всьо тово даєте -
Проблем мати не будете,
Буде як і буде з ким,
Буде де і буде чим.
Буде вам усе вестися,
Приростати і нестися.
Ангел: О ні, того вже не буде!
Не такі сьогодні люди,
Щоб з тобою ґендель мати
І про Бога забувати!
Жид: Ой панов'є, дармо ждати -
Прийде Ірод: всіх за ґрати,
Воїн: Всім враз струнко повставати
Ірод-цар іде до хати!
Володарю землі і неба,
Тут всі, хто чесний, - проти тебе!
Ірод: Що за диво нині з вами? Я царем є над царями.
Я паную в стороні. Ви всі належите мені.
Жид: Так. Так, яснійший царю...
Маєм царю новину, …
всип нам злото, ну-ну-ну.
Ірод: Тихо будь ти жиде Срулю
Бо тя враз почетвертую
Ти новину вже кажи
Бо впадеш без голови
Жид (зі страхом, затинаючись): Є в нас Царю такi вiстi, такi вiстi,
що цар свiту народився...
У Вифлеємi мiстi!
Ірод: Ану геть мені із хати
Бо накажу порубати
Воїн: Мiй царю, кажуть що новина -
зродила Дiва Сина.
(Здивовано): Месiю начебто -
Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi.
Ірод: Зараз же, мершій
Поклич зі Сходу мудреців.
Воїн: Мудреці, вас цар взиває.
Цар 1: Я - цар єгипетського роду,
Де мій народ з давніх-давен
Пророкував і проповідував,
Що має народитись Божий Син -
Спаситель світу.
Побачив я зорю і вирішив дари з собою взяв,
Щоби Ісуса привітати.
Цар 2: Я - цар індійського народу,
Де мій народ по горах і лісах блукає,
Різних богів собі шукає.
А сьогодні Ангел мені сповістив,
Що Христос ся народив.
І я дари з собою взяв,
Щоби Ісусик їх прийняв.
Цар 3: Я - цар грецького народу,
Я не боюсь нічого зроду.
Мій народ по морях гуляє
І Бога-Зевса величає.
А на Сході зоря засіяла
І дорогу мені показала.
І я дари з собою взяв,
Щоби Ісусик їх прийняв.
Ірод: Один я цар тут,
Володар всього краю.
Царя дитяти я не знаю i знати не бажаю!
Воїни мої вірні, станьте переді мною.
Воїн: Ми на поклик твій прибули,
До бою готові.
Ворогів ми всіх скараєм,
Хто на тебе руку підіймає.
Ірод: Ідіть до Вифлеєму-міста,
Там воїнів моїх двіста
Перебийте всю дiтвору без пощади,
Без розбору. Кожен хлопчик до двох лiт,
Хай загине - так зробiть!
А хто буде боронити,
То і йому нежити.
Воїн: Твiй наказ святий для нас,
сповнимо його враз.
Ірод: І мале дитя в яскині
мусите знайти ще нині!
Бо інакше - всім вам смерть!
Ангел: Військо Ірода нещадно
всіх дітей вбиває,
А Марія з сином Божим
Із міста втікає.
Козак: Іроде, твоя сваволя меж незнає,
Не всилі, серце не сприймає
Твою жорстокість.
Твій меч дітей не скривдить, ні,
Бо ти горітимеш в огні,
В смолі кипітимеш, проклятий,
І більш не будеш панувати.
Ірод: Ти як смів зайти до хати
І мене перебивати?
Козак: Я козак із-за Дніпра,
З козацького роду.
Пережив вже мій нород
Не одну пригоду.
Довгі ночі, довгі дні
Січ в могилі спала,
Аж учора у горі
Ясна зірка засіяла.
Повставали ми вдосвіта,
Стали ми збиратись
Отаман мене послав
Про усе дізнатись.
Ірод: І ти, і нарід твій убогий
Теж вітаєте того Бога?
Козак: Народ український в Бога віру має
Ісуса народження щиро вітає.
Щоб захистити Божу дитину
Встане до бою в кожну хвилину.
Воїн: Царю, твою волю ми вчинили
Всю дітвору перебили,
А між них і твого сина,
В тім була твоя провина.
Ірод: Геть від мене, геть голото,
Я потоплю вас в болоті,
Я насажу вас на спис.
Гей смерте! Смерте моя мила,
вiрно ти мені служила
Хай непокiрних кров тече рiкою,
Махни своєю острою косою!
Смерть: Тут панове, я з косою,
Нiби кликав хто за мною!
Кого маю я скосити?
Ірод: З них нiхто не має жити!
Їх усiх скоси, крiм того
Бога ще скоси малого,
Що сьогоднi народився
i на трон мiй напосiвся.
Смерть: Ох, не буде цього, царю,я косою їх не вдарю,
Бо мале дитя в яскинi має владу в свiтi нинi,
Мушу я йому служити, а тебе прийшла я вбити!
Ірод: Я могучий i багатий, можу добрий викуп дати!
На, ось золото моє, тiльки не коси мене!
Смерть: Твою душу мушу взяти, в пекло чортовi вiддати!
Чорт: Пройшов-я тисячі доріг,
Стоптав я тисячі чобіт,
Аж поки долетів сюди.
Ха-ха!
О, тут вже чую грішну душу!
Її з собою взяти в пекло мушу!
Козак: Ніщо безкарно не пройде,
і ніщо не зникає,
і над катом кожним
меч долі звисає.
Ангел: Поборено зло, лютий цар відступив,
Звалив його спільний до волі порив.
Хай згода й любов поміж вами панує,
Хай справами вашими серце керує,
Хай злоби і заздрості згине отрута,
Щоб Ірод ніколи не зміг повернутись!
А нині ми разом Ісуса вітаймо І
славу во віки Йому заспіваймо.
Пастушок 1: Прощавайте, добрі люди,
Вже спокій від нині буде.
Щиро Господа благайте,
Своїх діток научайте.
Пастушок 2: Щоб до церкви всі ходили,
Щиро Богу ся молили,
Здержуйтеся від пустоти,
Не робіть батькам гризоти.
Цар 1: В хаті клопіт не ведіть.
Із сусідами, звичайно,
Не сваріться, бо не файно.
Кожен з вас запам'ятав,
Як гірко Ірод умирав.
Цар 2: Він не хотів по правді жити,
Бога не хотів любити,
Все в гріхах бенкетував,
Чортові душу продавав.
Цар 3: Шляхом Ірода не йдіть,
До Бога ся поверніть -
То вас Бог буде любити,
Буде вас благословити,
Пошле вам щасливу долю
І удома, і на полі.
Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу,
Тож збираймося в дорогу!
Пастушок 2: Але заки вийдем з хати,
Треба щастя побажати.
Дім добром обдарувати.
Козак: Віншуєм вам нині, усі добрі люде,
Нехай поміч Божа завжди з вами буде.
Хай кожної днини, кожної години
Бог благословить вас, біда нехай загине!
Бувайте здорові разом з діточками,
Хай смутку і горя не буде між вами,
Худібка і джмілка нехай виростає,
А град, вогонь, туча - нехай вас минає.
Нехай добре родить жито і пшениця,
Усякеє збіжжя, усяка пашниця.
Христос ся рождає!
Жид: Я вiншую вас як жид:
Хай ся грiш у вас держит,
Най від вас уся біда біжить.
Най сі доє молоко
Від корови й від бика,
Хай ся кури вам несут, хай яйце знесе когут.
А за тую віншину - дайте щось,
бо я вже йду.
Йду далеко, добрі люди?
Може в корчмі лєпше буде?
Є в нас шинка і ковбаси,
Водка, піво, ананаси...
Треба би з дороги сісти,
Трохи випити і з'їсти.
Ангел: Прощавайте, мир в цій хаті
Щасливі будьте і багаті,
Майте волю добру, гожу
Тільки вірте в ласку Божу
Ласка Божа вас спасе
Край і нарід піднесе!
Джерело
Дійові особи (11):
- Пастушок 1
- Пастушок 2
- Ангел
- Жид
- Воїн
- Ірод
- Цар 1
- Цар 2
- Цар 3
- Козак
- Смерть
Пастушок 1: Хай радість буде в вашій хаті!
На хвильку просим нас прийняти,
Пригода дивна нині стала:
У небі зірка засіяла.
Пастушок 2: Позолотила доли, гори,
Ліси, далекії простори,
Новину дивну сповістила
Марія сина породила.
Пастушок 1: Весь світ нині звеселився,
Бо Син Божий народився,
І Ви, браття, звеселіться,
Рожденному поклоніться.
Пастушок 2: До вертепу поспішайте,
Сина Божого вітайте,
І всім людям говоріть,
Що Христос прийшов на світ!
Ангел: Де з молока тече дорога,
Де безліч зір,
Де царство Бога,
Я звідти йду і вість веселу
Несу до кожної оселі.
Хочу я дізнатись дуже.
Хто такі ви, милі друзі!
Пастушок 1: Ми маленькі пастушки,
Що пасемо овечки.
Ангел: А звідкіль? З якого роду?
Пастушок 2: З українського народу.
Ангел: Красний є, як Божий рай,
Український рідний край,
А хто вам сказав новину
Про народження дитини?
Пастушок: Як ангели заспівали,
Ми всі разом про те знали.
Пастушок 2: Для Ісуса дари взяли
Й до вертепу поспішали.
Ангел: Я вас бачив, любі діти!
Ви пишались там мов квіти!
Пастушок 1: І тебе я пам'ятаю,
Ти один з Ангелів раю!
Пастушок 2: Ми тебе на хмарах вздріли
Поміж тими, що ясніли!
Ангел: Так і я там був між ними,
Побратимами ясними,
Та сюди я завітав,
Бо Ісус так наказав:
- Хай один із вас, Ангели,
Злине в українські села,
Щоб його могли уздріти
Милі українські діти!
Щоб сказали, що бажають,
Може в серці смуток мають!
Жид: Зачекайте, зачекайте,
Ви так просто не втікайте,
Ви так просто не ідіть,
Як прийшли, то шось просіть.
Господарі тут - хороші,
Вони мають грубі гроші:
Є доляри, троха гривні - Вони дати нам повинні.
Але гроші, щоб носити, Треба випить, закусити:
Тра' горілку, треба ш-шнапс-с,
Шоб ми пам'єтали вас!
А ше ковбаси і сала,
Шоб нас не лишилось мало,
А ше піввідра салату,
Шоб дійшли ми в крайню хату,
І конхвети в чоколяді,
Шоб дівчата були раді.
Як нам всьо тово даєте -
Проблем мати не будете,
Буде як і буде з ким,
Буде де і буде чим.
Буде вам усе вестися,
Приростати і нестися.
Ангел: О ні, того вже не буде!
Не такі сьогодні люди,
Щоб з тобою ґендель мати
І про Бога забувати!
Жид: Ой панов'є, дармо ждати -
Прийде Ірод: всіх за ґрати,
Воїн: Всім враз струнко повставати
Ірод-цар іде до хати!
Володарю землі і неба,
Тут всі, хто чесний, - проти тебе!
Ірод: Що за диво нині з вами? Я царем є над царями.
Я паную в стороні. Ви всі належите мені.
Жид: Так. Так, яснійший царю...
Маєм царю новину, …
всип нам злото, ну-ну-ну.
Ірод: Тихо будь ти жиде Срулю
Бо тя враз почетвертую
Ти новину вже кажи
Бо впадеш без голови
Жид (зі страхом, затинаючись): Є в нас Царю такi вiстi, такi вiстi,
що цар свiту народився...
У Вифлеємi мiстi!
Ірод: Ану геть мені із хати
Бо накажу порубати
Воїн: Мiй царю, кажуть що новина -
зродила Дiва Сина.
(Здивовано): Месiю начебто -
Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi.
Ірод: Зараз же, мершій
Поклич зі Сходу мудреців.
Воїн: Мудреці, вас цар взиває.
Цар 1: Я - цар єгипетського роду,
Де мій народ з давніх-давен
Пророкував і проповідував,
Що має народитись Божий Син -
Спаситель світу.
Побачив я зорю і вирішив дари з собою взяв,
Щоби Ісуса привітати.
Цар 2: Я - цар індійського народу,
Де мій народ по горах і лісах блукає,
Різних богів собі шукає.
А сьогодні Ангел мені сповістив,
Що Христос ся народив.
І я дари з собою взяв,
Щоби Ісусик їх прийняв.
Цар 3: Я - цар грецького народу,
Я не боюсь нічого зроду.
Мій народ по морях гуляє
І Бога-Зевса величає.
А на Сході зоря засіяла
І дорогу мені показала.
І я дари з собою взяв,
Щоби Ісусик їх прийняв.
Ірод: Один я цар тут,
Володар всього краю.
Царя дитяти я не знаю i знати не бажаю!
Воїни мої вірні, станьте переді мною.
Воїн: Ми на поклик твій прибули,
До бою готові.
Ворогів ми всіх скараєм,
Хто на тебе руку підіймає.
Ірод: Ідіть до Вифлеєму-міста,
Там воїнів моїх двіста
Перебийте всю дiтвору без пощади,
Без розбору. Кожен хлопчик до двох лiт,
Хай загине - так зробiть!
А хто буде боронити,
То і йому нежити.
Воїн: Твiй наказ святий для нас,
сповнимо його враз.
Ірод: І мале дитя в яскині
мусите знайти ще нині!
Бо інакше - всім вам смерть!
Ангел: Військо Ірода нещадно
всіх дітей вбиває,
А Марія з сином Божим
Із міста втікає.
Козак: Іроде, твоя сваволя меж незнає,
Не всилі, серце не сприймає
Твою жорстокість.
Твій меч дітей не скривдить, ні,
Бо ти горітимеш в огні,
В смолі кипітимеш, проклятий,
І більш не будеш панувати.
Ірод: Ти як смів зайти до хати
І мене перебивати?
Козак: Я козак із-за Дніпра,
З козацького роду.
Пережив вже мій нород
Не одну пригоду.
Довгі ночі, довгі дні
Січ в могилі спала,
Аж учора у горі
Ясна зірка засіяла.
Повставали ми вдосвіта,
Стали ми збиратись
Отаман мене послав
Про усе дізнатись.
Ірод: І ти, і нарід твій убогий
Теж вітаєте того Бога?
Козак: Народ український в Бога віру має
Ісуса народження щиро вітає.
Щоб захистити Божу дитину
Встане до бою в кожну хвилину.
Воїн: Царю, твою волю ми вчинили
Всю дітвору перебили,
А між них і твого сина,
В тім була твоя провина.
Ірод: Геть від мене, геть голото,
Я потоплю вас в болоті,
Я насажу вас на спис.
Гей смерте! Смерте моя мила,
вiрно ти мені служила
Хай непокiрних кров тече рiкою,
Махни своєю острою косою!
Смерть: Тут панове, я з косою,
Нiби кликав хто за мною!
Кого маю я скосити?
Ірод: З них нiхто не має жити!
Їх усiх скоси, крiм того
Бога ще скоси малого,
Що сьогоднi народився
i на трон мiй напосiвся.
Смерть: Ох, не буде цього, царю,я косою їх не вдарю,
Бо мале дитя в яскинi має владу в свiтi нинi,
Мушу я йому служити, а тебе прийшла я вбити!
Ірод: Я могучий i багатий, можу добрий викуп дати!
На, ось золото моє, тiльки не коси мене!
Смерть: Твою душу мушу взяти, в пекло чортовi вiддати!
Чорт: Пройшов-я тисячі доріг,
Стоптав я тисячі чобіт,
Аж поки долетів сюди.
Ха-ха!
О, тут вже чую грішну душу!
Її з собою взяти в пекло мушу!
Козак: Ніщо безкарно не пройде,
і ніщо не зникає,
і над катом кожним
меч долі звисає.
Ангел: Поборено зло, лютий цар відступив,
Звалив його спільний до волі порив.
Хай згода й любов поміж вами панує,
Хай справами вашими серце керує,
Хай злоби і заздрості згине отрута,
Щоб Ірод ніколи не зміг повернутись!
А нині ми разом Ісуса вітаймо І
славу во віки Йому заспіваймо.
Пастушок 1: Прощавайте, добрі люди,
Вже спокій від нині буде.
Щиро Господа благайте,
Своїх діток научайте.
Пастушок 2: Щоб до церкви всі ходили,
Щиро Богу ся молили,
Здержуйтеся від пустоти,
Не робіть батькам гризоти.
Цар 1: В хаті клопіт не ведіть.
Із сусідами, звичайно,
Не сваріться, бо не файно.
Кожен з вас запам'ятав,
Як гірко Ірод умирав.
Цар 2: Він не хотів по правді жити,
Бога не хотів любити,
Все в гріхах бенкетував,
Чортові душу продавав.
Цар 3: Шляхом Ірода не йдіть,
До Бога ся поверніть -
То вас Бог буде любити,
Буде вас благословити,
Пошле вам щасливу долю
І удома, і на полі.
Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу,
Тож збираймося в дорогу!
Пастушок 2: Але заки вийдем з хати,
Треба щастя побажати.
Дім добром обдарувати.
Козак: Віншуєм вам нині, усі добрі люде,
Нехай поміч Божа завжди з вами буде.
Хай кожної днини, кожної години
Бог благословить вас, біда нехай загине!
Бувайте здорові разом з діточками,
Хай смутку і горя не буде між вами,
Худібка і джмілка нехай виростає,
А град, вогонь, туча - нехай вас минає.
Нехай добре родить жито і пшениця,
Усякеє збіжжя, усяка пашниця.
Христос ся рождає!
Жид: Я вiншую вас як жид:
Хай ся грiш у вас держит,
Най від вас уся біда біжить.
Най сі доє молоко
Від корови й від бика,
Хай ся кури вам несут, хай яйце знесе когут.
А за тую віншину - дайте щось,
бо я вже йду.
Йду далеко, добрі люди?
Може в корчмі лєпше буде?
Є в нас шинка і ковбаси,
Водка, піво, ананаси...
Треба би з дороги сісти,
Трохи випити і з'їсти.
Ангел: Прощавайте, мир в цій хаті
Щасливі будьте і багаті,
Майте волю добру, гожу
Тільки вірте в ласку Божу
Ласка Божа вас спасе
Край і нарід піднесе!
Джерело
0 коментарі:
Дописати коментар