четвер, 2 грудня 2010 р.

ВЕРТЕП В КАРПАТАХ. Сценарій #9

Вертеп в Карпатах

Народне дійство

Різдвяний вертеп. Сценарій.

Дійові особи (23):
  1. Дід Матвій
  2. Батько
  3. Мати
  4. Бабуся
  5. Внучка Марічка
  6. Звіздар хлопчик у сріблястому костюмі з німбом на голові та звіздою.
  7. Ангел – хлопчик (чи дівчина) у довгій білій сорочці із крилами ззаду з христом в руці.
  8. Пастушок І.
  9. Пастушок ІІ.  хлопчики-горяни а кривими палицями із дзвіночками на них.
  10. Цар І – землі Турецької
  11. Цар ІІ – землі Індійської
  12. Цар ІІІ – землі десь Мавританської
  13. Цар Ірод – грізний, деспот Палестини
  14. Корчмар Мошко
  15. Корчмарка Сара
  16. Чорт – у чорному кожусі навиворіт з хвостом і ріжками та дзвінками.
  17. Смерть – в білому балахоні з косою.
  18. Міхоноша – сільський хлопчик з мішком.
  19. Гуцул
  20. Бойкиня
  21. Лемкиня
  22. Наддніпрянець
  23. Полісянка
Сільська хата в Карпатах. Сім’я готується до Святої вечері. Бабуся й мати біля печі варять страви, Дідусь Матвій лагодить свічку, в підсвічник. Онуки біля нього спостерігають.

Івась: Діду прошу розказати,
Що за дивне нині свято?

Марічка: Чом бабуся й мама жваво
Так готують всякі страви?

Дід Матвій: Бо то, милі онучата,
Нині в нас велике свято.

Марічка: Свято? Взимку?

Івась: диво! Ооо!..

Дід Матвій: Так, онученьки: Різдво.

Марічка: Свято, кажете... Чудесно...
А що значить це?

Дід Матвій: Рождество. Це подія не проста:
День народження Христа.
Два віки... Світ звеселився:
Йсус Христос нам народився

Івась: Де? Коли?

Марійка: В якій країні?

Дід Матвій: В Вифлеємі... В Палестині.
У стаєнці, "між бидляти",
У пастушій вбогій хаті»

Івась: Ото диво!... Чудасія!.,

Дід Матвій: Народився нам месія,
Провідник до щастя люду...
На землі творив він чуда

Івась: Які? Прошу розказати!

Дід Матвій: Йдуть до нас Різдвяні свята,
Підем В церкву… Попри свято
Будуть гості.. Розказати?..
Краще хай колядники
Вам покажуть залюбки.

Ява 2

Гасне світло поволі. Сім’я готується до вечері, дід вносить сіно. Батько дідуха ставить в кут. Мати застилає сіном стіл, накриває і обрусом. Дід запалює свічу.
Моляться. Вечеряють.
Світло поволі ясніє.
Чути стукіт тричі в двері.


Хор (за сценою). 3 колядою йдем від хати до хати
Мале дитя - Христа Бога в піснях прославляти.
Колядо, колядо, яка ти нам мила:
Дивну радість на Вкраїні людям возвістила.

Звіздар: Пустіть, ґаздо, нас до хати
Дитя Боже прославляти!

Дід Матвій: Просим, просим гості любі,
Колядоньці раді будем!

Звіздар: Дивна радість сталась нині:
У далекій Палестині
Звізда ясна ся з’явила,
Всьому світу возвістила
Дивну радість... Люди йдуть,
Ось і ми рушаєм в путь.

Пастушок І: Ми ягнята доглядали.
Чуєм сурми десь заграли.
Світло в небі засвіт.ило,
Ангелятко ся з’явило.

Ява З

З’являється Ангел.

Ангел: Мир вам, браття, сповіщаю:
Дивна радість в нашім краю
В небі ясність ся з’явила,
Всьому світу возвістила:
Народився наш Месія,
Радість людства і надія!
То ж усі часу не гайте,
За звіздою поспішайте
Дитя Боже привітати,
Долю краю виблагати.

Пастушок ІІ: Ми вертепом, полем, гаєм
Із дарами поспішаєм
До убогої палати
Дитя Боже привітати.

Ява 4

З гиком, криком, дзвоном, свистом з’являється чорт.
Бігає по хаті, заглядає в усі кутки.


Чорт: Я чортівська злая сила
Цілий світ уже скорила,
Скрізь руйную силу Божу,
Сію зло, де тільки можу.

Ангел: Геть звідсіль, нечиста сило,
В небі звізда ся з’явила:
Народилось дитя Боже,
Чорну силу переможе.

Чорт: А я силу бунтівничу
З пекла самого покличу
Все спалю і злом засію,
Смутком цілу землто вкрию.

Ангел: О вже досить зло чинити:
З голоду вже мерли діти,
Вже твоя чортівська сила
Все спалила й отруїла.
Геть мені ти зла личино,
Із вишневої Вкраїни!
Чорт втікає.

Ява 5

За дверима тричі по три стукіт.

Дід Матвій: Просим, просимо до хати
Подорожніх завітати!
Заходять три царі.

Цар І: Мир Вам в хату, добрі люди,
Хай добро усюди буде!

Цар II: Ми ідем вклонитись Богу
Тай зблудилися з дороги.

Цар ІІІ: То пустіть нас відпочити,
Кості старії зігріти.

Ява 6

З’являється Чорт, тягне за руку царя Ірода.

Чорт: Світлий царю, глянь: усюди
Вештаються оці люди
Чи не чинять чогось злого,
До царя ідуть нового.

Ірод:  Як, царя. Та ж я є цар
Всього світу володар,
Чи не так? А хто, ви люди,

Цар І: Не якісь ми там приблуди
А ідем із Палестини
Поклонитись Бога сину.

Цар ІІ: І цареві світу всього!...

Ірод: Ти диви!... Та ж я до того
Є царем у Палестині...
Звеліваю: військо взяти,
Самозванцю голову стяти?

Цар ІІІ: Зло страшнеє, царю, вчиниш:
Та ж той цар - мала дитина

Ірод: То тим більше: військо взяти
Малих діток порубати
В моїм місті Вифлеємі
Нехай буде, як в Едемі.

Ангел: Годі царю, зло чинити,
Не дозволю діток вбити!

Ірод: Як? На силу бунтівничу
Смерть страшну на вас покличу,
Гей, Смертонько, гей, небого,
Йди сюди на допомогу!

ЯВА 7

З'являється смерть.

Смерть: Що накажеш? що діяти?

Ірод: Дітям голови стинати.
В кожнім домі чи в оселі,
У колисці чи в постелі
Воякам дітей хапати
Й любо голови стинати!

Пастух І: Годі, браття,  зло терпіти!

Пастух II: Царські трони повалити!

Ангел: Згинь, нечиста вража сило,
Досить ладу ти скосила,
В тюрмах лютих, по Сибіру
За святу народну віру.
Згинь, вся нечисть, провалися,
Зоре ясна, засвітися!
Грім, блискавка, боротьба. Добрі сили проганяють злих.

Хор: Зіронька ясна у небі сяє,
Правда неправду перемагає.
Хай торжествує сила небесна.
Сила і правда знову воскресла!

Ява 8

З’являються Гуцул, Бойко, Лемкиня, Полісянка, Наддніпрянка.

Цар І: Сотні років ми страждали
На Месію всі чекали.

Цар ІІ: Аж тут ангел об’явився:
Світ неволі провалився.

Цар ІІІ: Вже негоже нам журитись
Ходім Богу поклонитись!

Звіздар: Звізда осяє світлом нам дорогу
Ходімо разом поклонитись Богу!

Пастушок І: Ходімо, браття, до месії,
Де квітнуть зріють наші мрії.

Пастушок ІІ: Ген через гори і долини
Благати, щастя для Вкраїни.

Гуцул: Я іду із Коломиї
Поклонитися месії,
Щоб на сині верховини
Зійшла ласка Бога Сина.

Бойко: Я дари несу з Борині,
Йду вклонитися Дитині
Поможи нам Божий Сину,
Край підняти із руїни!

Лемкиня: Глянь на нас ти, Божий сину,
На розбиту Україну,
Возроди нам села, ниви,
Щоб були ми знов щасливі!

Полісянка: Я з над тихої Горині,
Де піски й озера сині,
Ласки в Бога виблагати,
Щоб спинив смертельний атом.

Наддніпрянець: А я з над синього Дніпра,
Де лад новий, нова пора,
Де сходить радості зоря
В промінні слова Кобзаря.

Ангел: Віншую вас, християни,
Що Христос родився,
що народ наш із кайданів
Накінець звільнився.

Звіздар: Пролилися ріки крові
За святую волю,
В хвилях братньої любові
Здобуваєм долю.

Ява 9

З'являються корчмар Мошко і корчмарка Сара.

Мошко: Куті запах і ковбас,
Ай вайвай... і то без нас!
Чуєш, Сарочко співають,
Корчму Мошка оминають.

Сара: Світ змінився. Боже милий,
Хлопи, Мошку, подуріли:
Голод, холод і руїна
А в них в серці - Україна.

Мошко: Ну, скажіть мені, будь ласка,
що найкраще? Не ковбаска,
Мед, горілка і свинина
Та нащо вам Україна.

Пастушок І: Годь, Мошку, нас дурити
Ми теж люди: хочем жити.

Пастушок III: Збудувати Україну
Й прославляти Бога Сина.

Сара: То будуйте, але знайте:
Корчми Мошка не минайте!

Звіздар: Геть, дурисвіти, віднині:
Світла правди Україні
Треба з Заходу до Сходу
Для щасливого народу.

Ява 10

Входить Міхоноша.

Міхоноша: Мир вам, браття, радість нині:
По щасливій Україні
Величаво йде Месія,
Наша радість і надія.
За колядки в рідній хаті
Прошу нас пошанувати:
Хто - горішок, хто ковбаску,
За вертепну нашу ласку.
Далі йдем колядувати,
Дитя Боже прослявляти.
На добро, на щастя нині:
Вічна слава Україні!

Кінець.

1 коментар: